-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний легки́й легка́ легке́ легкі́
родовий легко́го легко́ї легко́го легки́х
давальний легко́му легкі́й легко́му легки́м
знахідний легки́й, легко́го легку́ легке́ легкі́, легки́х
орудний легки́м легко́ю легки́м легки́ми
місцевий на/у легко́му, легкі́м на/у легкі́й на/у легко́му, легкі́м на/у легки́х

Словник синонімів

ВЕСЕ́ЛИЙ (який своїм змістом викликає веселість, дає розвагу), ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, ЖАРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, ПОТІ́ШНИЙ. З веселою розмовою тихо посувалась юрма з гори в долини (М. Коцюбинський); Переходячи на жартівливі пісні, кобзар буквально перевтілювався в іншу людину (І. Шаповал); Від багаття доноситься гучний регіт веселої юрми, чутно жартливі приспіви до танців (М. Коцюбинський); Той [Дзвонар] безсовісно дурив їх своїми легкими й веселими словами (М. Стельмах); Тоді дорога спішна, коли розмова потішна (прислів’я).
ЛЕГКИ́Й (з незначною вагою), ЛЕГКОВА́ГИЙ, НЕВАГО́МИЙ підсил.,ЕФІ́РНИЙпідсил. книжн.Погідною і тихою верталась Раїса з церкви. Тіло її робилось таким легким, наче вона зразу схудла (М. Коцюбинський); Легковаге зерно; А ранком прокинешся - наче сили набравсь від землі. Тіло легке, невагоме, на душі спокій (О. Сизоненко); Пух прозориться ефірний, пух гойдається на вітрі, і літають поміж пуху, як між снігу, ластівки (Є. Гуцало).
ЛЕГКИ́Й (про тканину, одяг - який видається невагомим), ЕФІ́РНИЙпідсил. книжн.Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки уліті, а як зима - беруть на себе м’якенькі оксамити (Марко Вовчок); Ефірна сукня.
ЛЕГКОЗАСВО́ЮВАНИЙ (який засвоюється організмом без зусиль); ЛЕГКОТРА́ВНИЙ, ЛЕГКИ́Й (який перетравлюється без зусиль). Молоко - високопоживний і легкозасвоюваний продукт харчування для людей будь-якого віку (з журналу); Легкотравна їжа; Незабаром, по легкому й короткому сніданку, рушили в похід (О. Ільченко).
ПРО́СТИ́Й (для розуміння, виконання), НЕСКЛАДНИ́Й, ЛЕГКИ́Й, НЕВАЖКИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕМУДРЯ́ЩИЙ[НЕМУДРЯ́ЧИЙ]розм., ПРОСТІ́СІНЬКИЙрозм.; НЕОБТЯ́ЖЛИВИЙ (який не вимагає великих зусиль, не створює труднощів, незручностей); ПРИМІТИ́ВНИЙ (надто простий); СПРО́ЩЕНИЙ (який являє собою простіший варіант чогось). - Виміряти ліс - не така вже й проста справа, не у всякого вистачить кебети (М. Стельмах); Операція в Порфира нескладна: підхопивши ящик, що пропливає перед тобою, маєш загнати в нього цвях і відправити далі сусідові (О. Гончар); Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання, а четвертого дня вже гнали їх на панщину до легшої роботи (І. Нечуй-Левицький); - Як ти його заробиш більш? - сказав Трохим. - Адже і тут плата добра, і робота неважка (Г. Квітка-Основ’яненко); Ніякої особливої ініціативи не виявляв [Сиволап], хоч свої елементарні обов’язки виконував по-чиновницькому точно (Д. Ткач); Вона співає сама для себе немудру імпровізовану пісеньку (О. Левада); Виконував [Тимко] нехитру домашню працю: рубав дрова, вичищав з-під корови (Григорій Тютюнник); Гречкун ішов глибоко траншеєю, поминаючи стрілецькі закіпчики, бокові ходи сполучень - всю нехитромудру і водночас надійну систему оборони полку (Ю. Бедзик); Пісня була проста, немудряща. Під час війни таких гуляло по фронтах чимало (з газети); - Читаєш, читаєш [книжку] - двадцять разів перечитаєш, а все нічого не второпаєш, ніби не нашою мовою написана. А там простісінька річ по-простому й написана (М. Коцюбинський); Сталадівчина посильною в сільраді. Робота необтяжлива, і часу було вдосталь для свого захоплення малюванням (з журналу); Примітивне завдання; Свою розмову з сином передав [Никодим] ошелешеній Теклі дещо в спрощеному вигляді, але набагато дохідливіше і переконливіше (М. Зарудний).
ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо - нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М’ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення). Глафіра встала з лави й плавними кроками пройшлася до печі (С. Чорнобривець); Мати з любов’ю споглядала плавкі, ретельні рухи дониних рук (Ірина Вільде); Затихає на урвищах розлога луна (О. Донченко); Чути було розложисту пісню, бубни, литаври (П. Панч); Розминулись рідні душі під пливучий спів музик (М. Рильський); -О! ви тут напевне знайдете її [філоксеру]!.. - додав він з округлим рухом рук (М. Коцюбинський); Після смачного обіду чи вечері м’якими кроками підходив [пан] до свіжої дівчини, солодко мружив на неї очі (М. Стельмах); Пластичні рухи, наче він виконував якусь пантоміму на сцені театру, а не робив звичайне діло (Ю. Смолич); Чіткий, еластичний, карбований крок - Це - Льова Орєхов (І. Нехода); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними (М. Коцюбинський); Орлова трималася в танці вільно, рухи її були широкі, граціозні (О. Сизоненко); Слухала вона рівний Катрин голос ласкавий (Б. Грінченко).
РУХЛИ́ВИЙ (про людину - повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В’ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙрозм.,ВОРУХЛИ́ВИЙрозм.,ВОРУХКИ́Йрозм.,ВОРУШКИ́Йрозм.,РУХЛЯ́ВИЙрозм.,ЗВИ́ННИЙдіал.Змолоду.. був він рухливий, палкий до діла і проворний (І. Франко); Був собі хлопчик дуже жвавий, Моторний і цікавий (Л. Глібов); Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене убрання,.. - вона здавалась русалкою (Панас Мирний); Загалом він був здоровий хлопець, а діяльне життя на полонинах зробило його звинним, метким (Г. Хоткевич); Ростом невеликий, але такий прудкий, жвавий, що навряд чи й двоє з ним справились би (О. Гончар); Хапкий, верткий, в’юнкий та спішний на вдачу, він і в звичайний час все чогось ніби кудись хапався, кудись поспішав, вертівся, метушився (І. Нечуй-Левицький); Кричить [Турн], рубає, вередує, не б’ється, бач, а мов жартує, Бо був вертлявий і силач (І. Котляревський); Товстий, окадкуватий, він ледве поспішав за вертливим, як в’юн, лакеєм (Панас Мирний); Пройшовся [Курбас] кімнатою, прудкий, легкий, у незвичній смугастій блузі (А. Хорунжий); Він маленький, дрібненький, мабуть, верткий, непосидячий і дуже спритний (І. Сенченко); Була вона досить повороткою, догадливою (О. Лупій); Попереду вискочила прудконога малеча, шустра й рожевощока (І. Цюпа); Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (О. Копиленко); Чубов не в міру ворухкий був піп (І. Ле); До гурту підходить рухлявий, як млинок, чоловік (Григорій Тютюнник). - Пор. 1. жва́вий, непосидю́чий, 1. спри́тний.
СЛАБКИ́Й (неінтенсивний у своєму вияві), СЛАБИ́Й, ЛЕГКИ́Й, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, СКУПИ́Й, КВО́ЛИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ (перев. про світло, вогонь). Слабка посмішка; Слабкий гомін сусідських прикрих голосів хутко згубився (Леся Українка); Антін Рибка стояв на своєму подвір’ї і уважно при слабому передранішньому світлі стругав довгу жердину (М. Коцюбинський); Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна (І. Цюпа); Скупий ліхтарик над дальнім корпусом прийомного покою блимав непевно й тоскно (І. Микитенко); Десь попереду народився кволий вогник і полетів назустріч машині (П. Загребельний). - Пор. 1. незначни́й.

Словник антонімів

ЛЕГКИЙ ВАЖКИЙ
1. Який має невелику, незначну вагу, невагомий, неважкий. Який багато важить, ваговитий, нелегкий, тяжкий.
Легкий, а, е ~  важкий, а, е вантаж, валізка, взуття, камінь, портфель. Бути, виглядати, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, уважатися легкимважким. Досить, дуже, надмірно, особливо легкийважкий. Легкий, як пух, як пір’я ~  важкий, як камінь, як чавун. 
Легка атлетика ~  важка атлетика - види спорту; Легке повітря ~  важке повітря - про чистоту або нечистоту, свіжість або несвіжість повітря; Важка індустрія, важка промисловість ~  легка промисловість - сукупність різних галузей промисловості; Легкий ґрунт, ґрунт легкого складу - піщаний або супіщаний ґрунт ~  важкий ґрунт, ґрунт важкого складу - ґрунт із значним вмістом глини; З легким серцем - без тривоги, болю, жалю ~  з важким серцем - з гнітючим, тривожним настроєм; Легка рука чия, у кого - комусь щось добре вдається ~  важкий на руку - а) про людину, удар якої дуже сильний, відчутний; б) якому не щастить (не таланить), невдачливий.
2. Який має плавні, граціозні рухи, граціозний. Позбавлений легкості, граціозності рухів, ходи, неповороткий, незграбний.
Легкий, а, е ~  важкий, а, е кінь, людина, постать, рух, хода. Бути, виявлятися, здаватися, ставати легкимважким. Вельми, винятково, незвичайно легкийважкий.
3. Простий для розуміння, засвоєння, подолання, зрозумілий. Складний для розуміння, засвоєння, подолання, трудний.
Легкий, а, е ~  важкий, а, е екзамен, задача, матеріал, мова, стиль, текст, формула. Легківажкі завдання, зусилля. Бути, стати легкимважким. Дуже, надто важкий легкий.
Легкий хліб, легкі хліба - а) заробіток без важкої праці; б) неважка робота ~  тяжкий хліб - робота, пов’язана з великими труднощами, напруженням.
4. Не дуже сильний за кількістю, інтенсивністю вияву, слабий. Значний за кількістю, інтенсивністю вияву, сильний.
Легкий, а, е ~  важкий, а, е бій, прикрість, запах, звук, зусилля, кашель, напруження, недуга, подих, праця, провина, простуда. Легківажкі думки, думи, почуття. Бути, залишатися, здаватися, ставати, вважатися легкимважким; винятково, надзвичайно, надмірно, надто легкийважкий
Складати літери, коли дивишся збоку, видавалося легкою, дитячою забавою, і стало важкою,.. коли йому самому довелось з-поміж десятків гнізд каси виловлювати... пальцями потрібну літеру (І. Вільде). Еге ж, тепер коням буде легко, а йому до синього смутку тяжко (М. Стельмах). Біду здибати легко, та трудно її збути. Важко в навчанні, легко в праці (Народні прислів’я)
Легкість ~важкість, легко ~важко, полегшати ~поважчати; невагомість ~тягар, легкість ~трудність

Словник фразеологізмів

з легки́м се́рцем; з легко́ю душе́ю. Без будь-якої тривоги, без жалю, вагань, переживань. Ви не думайте, що я на легкім хлібу виросла і так собі, з легким серцем на легкий хліб пустилася! (І. Франко); Мусієві повезло. Він правив кіньми самого Жежері — баскими, вороними. .. Не з легким серцем дав її [упряжку] Жежеря (В. Речмедін); Вдовольнивши таким чином своє почуття порядку, Гашке вже, певне, з легкою душею пострілював з парабелума по “живих мішенях” (В. Козаченко); — Б’ють і лежачих з легкою душею. Ті, що кохаються в зраді та лжі, І на невинного гострять ножі (С. Караванський); // З полегшенням. Горіли плавні.— Ні, не до нас йде, а вбік, за вітром,— з легким серцем зітхнула врешті Соломія (М. Коцюбинський).

з легко́ї руки́ чиєї. За чиїмось вдалим починанням, добрим прикладом. Пишалися мої друзі ще й своєю ініціативою, оскільки все від нас пішло, з нашої легкої руки змагання розгорнулося по всьому дивізіону (М. Ю. Тарновський); Чорнобильська катастрофа з легкої руки Юрія Щербака випустила в ужиток таке поняття, як Звізда Полин (З газети); Масив Крас (німецькою — карст) — дике кам’янисте нагір’я в Югославії. З легкої руки хорватських географів ця власна назва перетворилася на науковий термін (З журналу).

з легки́м се́рцем; з легко́ю душе́ю. Без будь-якої тривоги, без жалю, вагань, переживань. Ви не думайте, що я на легкім хлібу виросла і так собі, з легким серцем на легкий хліб пустилася! (І. Франко); Мусієві повезло. Він правив кіньми самого Жежері — баскими, вороними. .. Не з легким серцем дав її [упряжку] Жежеря (В. Речмедін); Вдовольнивши таким чином своє почуття порядку, Гашке вже, певне, з легкою душею пострілював з парабелума по “живих мішенях” (В. Козаченко); — Б’ють і лежачих з легкою душею. Ті, що кохаються в зраді та лжі, І на невинного гострять ножі (С. Караванський); // З полегшенням. Горіли плавні.— Ні, не до нас йде, а вбік, за вітром,— з легким серцем зітхнула врешті Соломія (М. Коцюбинський).

легка́ рука́ у кого, чия і без додатка. 1. Хто-небудь приносить успіх іншим у будь-який справі. Справді, у попа легка рука була! За ті десять карбованців купив я дерева та й прийнявся з хлопцями за роботу. Діло просто горить у нас! (О. Кониський); — Не хвилюйся, юначе! — обняв його [Дмитра Шостаковича] за плечі Микола Малько.— У мене легка рука. Певен, відсьогодні розпочнуться твої гастролі як піаніста-віртуоза (З журналу).

2. Вправність, умілість, висока професійна майстерність. Горленко була знана в місті як відомий хірург. Про її легку руку ходили вже легенди, і хворі хотіли оперуватися тільки в неї (П. Панч); Ото уже як вродилась [Палажка] із легкою рукою, то й з попелу пасок напече (А. Дімаров).

легки́й на гро́ші. 1. Той, кому гроші дістаються без затрати великих зусиль. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (О. Довженко).

2. Недорогий, порівняно дешевий. Сірий хліб, твердила мати, корисний для здоров’я та й на гроші легкий (М. Рудь).

легки́й на ру́ку. Той, хто досягає успіху в якомусь починанні, в усякій справі, за яку береться; той, кому щастить. Веселий на вдачу, легкий на руку, рівно став перед командиром, поблискуючи розумними сірими очима (М. Стельмах); — Невезучий я… Програвся.. Один ти оце, мабуть, щасливий об’явився на всю Каховку… Двічі підряд [виграв].. — Я на руку легкий,— упевнено пояснив Данько (О. Гончар); // Той, хто охоче допомагає іншим. — Ілько легкий на руку.— Правильно, Ілько поміг,— підхопив Петро.— Він взагалі парубок справний (А. Хорунжий).

легки́й на сло́во, жарт. Який любить поговорити; говіркий, дотепний і т. ін. Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького ж минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (О. Гончар).

легки́й на спо́мин (на спо́мині). Який з’являється або дає звістку про себе тоді, коли його згадують. — Осюди б Дмитра Косарика.. Я ще не закінчив думки, як нас обігнала машина.. — Косарик! Слово честі, Косарик! — От уже дійсно легкий на спомин! (П. Панч); Виття повторилось.— Ти диви,— пробурмотів дід Жарнокльов,— про вовка промовка, а вовк легкий на спомині… (Ю. Збанацький).

легки́й на спо́мин (на спо́мині). Який з’являється або дає звістку про себе тоді, коли його згадують. — Осюди б Дмитра Косарика.. Я ще не закінчив думки, як нас обігнала машина.. — Косарик! Слово честі, Косарик! — От уже дійсно легкий на спомин! (П. Панч); Виття повторилось.— Ти диви,— пробурмотів дід Жарнокльов,— про вовка промовка, а вовк легкий на спомині… (Ю. Збанацький).

легки́й хліб. 1. Засоби для існування, здобуті без труднощів, без особливих зусиль. — Ви не думайте, що я на легкім хлібу [хлібі] виросла (І. Франко). легкі́ хліба́. Бач — не зробив для держави добра ні на копійку, прожив життя .. при колгоспі на легких хлібах, а тепер йому пенсію (Ю. Збанацький).

2. Неважка робота, заробіток без важкої праці, без докладання великих зусиль. — Він, сестрице нероба, і він ледащо: змалечку служив у дворі за льокая [лакея]. Звик на легкім хлібі (М. Коцюбинський); — Інші працюють, а вона тиняється без діла… гонивітерка, видно, легкого хліба шукає (О. Гончар); Дибаю до редактора.— Де мій попередник? — Втік на легкий хліб.— Куди? — В шахтарі… (А. Крижанівський); // Нескладна справа, просте завдання. — Попереджаю, товариші, — ми йдемо не на легкий хліб. Може, доведеться комусь загинути від кулі гітлерівця. Кому, може, доведеться в катівні кінчати молоде життя (Ю. Яновський); — Сідай на готове та дивись, не відпусти гайку, — повчав Сагайда Маркевича, передаючи йому взвод..— А я не женуся за легким хлібом, піду на 1-й [взвод], до молодих громадян (О. Гончар).

легки́й хліб. 1. Засоби для існування, здобуті без труднощів, без особливих зусиль. — Ви не думайте, що я на легкім хлібу [хлібі] виросла (І. Франко). легкі́ хліба́. Бач — не зробив для держави добра ні на копійку, прожив життя .. при колгоспі на легких хлібах, а тепер йому пенсію (Ю. Збанацький).

2. Неважка робота, заробіток без важкої праці, без докладання великих зусиль. — Він, сестрице нероба, і він ледащо: змалечку служив у дворі за льокая [лакея]. Звик на легкім хлібі (М. Коцюбинський); — Інші працюють, а вона тиняється без діла… гонивітерка, видно, легкого хліба шукає (О. Гончар); Дибаю до редактора.— Де мій попередник? — Втік на легкий хліб.— Куди? — В шахтарі… (А. Крижанівський); // Нескладна справа, просте завдання. — Попереджаю, товариші, — ми йдемо не на легкий хліб. Може, доведеться комусь загинути від кулі гітлерівця. Кому, може, доведеться в катівні кінчати молоде життя (Ю. Яновський); — Сідай на готове та дивись, не відпусти гайку, — повчав Сагайда Маркевича, передаючи йому взвод..— А я не женуся за легким хлібом, піду на 1-й [взвод], до молодих громадян (О. Гончар).

[хай (неха́й)] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м) кому. 1. Усталена формула прощання з покійним при похованні. — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін). неха́й земля́ [бу́де] пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники .. хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник); Нехай йому земля легка! (Укр.. присл..).

2. Уживається як добра згадка про небіжчика. — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький); Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко); Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний).

[хай (неха́й)] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м) кому. 1. Усталена формула прощання з покійним при похованні. — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін). неха́й земля́ [бу́де] пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники .. хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник); Нехай йому земля легка! (Укр.. присл..).

2. Уживається як добра згадка про небіжчика. — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький); Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко); Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний).

сіда́ти на легки́й (на ле́гший) хліб. Переходити на нескладну роботу, одержувати легше завдання, яке можна виконувати без труднощів і клопоту. З нового поповнення не дав [командир роти] мені жодного. “Ти, каже, повільно виховуєш, тобі з новими людьми важко,— сідай на легший хліб…(О. Гончар).