легалізуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | легалізува́тися, легалізува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | легалізу́ймося, легалізу́ймось | |
| 2 особа | легалізу́йся, легалізу́йсь | легалізу́йтеся, легалізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | легалізува́тимуся, легалізува́тимусь | легалізува́тимемося, легалізува́тимемось, легалізува́тимемся |
| 2 особа | легалізува́тимешся | легалізува́тиметеся, легалізува́тиметесь |
| 3 особа | легалізува́тиметься | легалізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | легалізу́юся, легалізу́юсь | легалізу́ємося, легалізу́ємось, легалізу́ємся |
| 2 особа | легалізу́єшся | легалізу́єтеся, легалізу́єтесь |
| 3 особа | легалізу́ється | легалізу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| легалізу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | легалізува́вся, легалізува́всь | легалізува́лися, легалізува́лись |
| жін. р. | легалізува́лася, легалізува́лась | |
| сер. р. | легалізува́лося, легалізува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| легалізува́вшись | ||