легалізувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | легалізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | легалізу́ймо | |
| 2 особа | легалізу́й | легалізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | легалізува́тиму | легалізува́тимемо, легалізува́тимем |
| 2 особа | легалізува́тимеш | легалізува́тимете |
| 3 особа | легалізува́тиме | легалізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | легалізу́ю | легалізу́ємо, легалізу́єм |
| 2 особа | легалізу́єш | легалізу́єте |
| 3 особа | легалізу́є | легалізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| легалізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | легалізува́в | легалізува́ли |
| жін. р. | легалізува́ла | |
| сер. р. | легалізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| легалізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| легалізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| легалізува́вши | ||