легалізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний легалізо́ваний легалізо́вана легалізо́ване легалізо́вані
родовий легалізо́ваного легалізо́ваної легалізо́ваного легалізо́ваних
давальний легалізо́ваному легалізо́ваній легалізо́ваному легалізо́ваним
знахідний легалізо́ваний, легалізо́ваного легалізо́вану легалізо́ване легалізо́вані, легалізо́ваних
орудний легалізо́ваним легалізо́ваною легалізо́ваним легалізо́ваними
місцевий на/у легалізо́ваному, легалізо́ванім на/у легалізо́ваній на/у легалізо́ваному, легалізо́ванім на/у легалізо́ваних