лаштуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | лаштува́тися, лаштува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лашту́ймося, лашту́ймось | |
| 2 особа | лашту́йся, лашту́йсь | лашту́йтеся, лашту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лаштува́тимуся, лаштува́тимусь | лаштува́тимемося, лаштува́тимемось, лаштува́тимемся |
| 2 особа | лаштува́тимешся | лаштува́тиметеся, лаштува́тиметесь |
| 3 особа | лаштува́тиметься | лаштува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лашту́юся, лашту́юсь | лашту́ємося, лашту́ємось, лашту́ємся |
| 2 особа | лашту́єшся | лашту́єтеся, лашту́єтесь |
| 3 особа | лашту́ється | лашту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лашту́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лаштува́вся, лаштува́всь | лаштува́лися, лаштува́лись |
| жін. р. | лаштува́лася, лаштува́лась | |
| сер. р. | лаштува́лося, лаштува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лаштува́вшись | ||