-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | лахмі́тник | лахмі́тники |
| родовий | лахмі́тника | лахмі́тників |
| давальний | лахмі́тникові, лахмі́тнику | лахмі́тникам |
| знахідний | лахмі́тника | лахмі́тників |
| орудний | лахмі́тником | лахмі́тниками |
| місцевий | на/у лахмі́тникові, лахмі́тнику | на/у лахмі́тниках |
| кличний | лахмі́тнику | лахмі́тники |
Словник синонімів
ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. крім того, що ганчірник сам дасть (Грицько Григоренко); В її кімнаті.. від безлічі меблів було тісно, як у крамниці лахмітника (переклад С. Ковганюка); Коли проходили повз магазин букіністів, жерстяників і барахольників, Альоша мимохіть кинув оком на розбите залізо широких запон (І. Микитенко); Не знаючи, що робити з тими лахами, попродали [жебраки] їх за пару крейцерів онучкареві (І. Франко).