-1-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири ла́тки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ла́тка латки́
родовий ла́тки лато́к
давальний ла́тці латка́м
знахідний ла́тку латки́
орудний ла́ткою латка́ми
місцевий на/у ла́тці на/у латка́х
кличний ла́тко* латки́*

Словник синонімів

ГРЯ́ДКА (земля, признач. для вирощування городини), ГРЯ́ДАрідше;ПЛЕ́СОдіал. (прямокутної форми); ЛА́ТКА (чого - невелика ділянка для певної культури). Біля хати сіріли скопані грядки (М. Коцюбинський); Були в мене два городи - тепер нема й гряди (П. Чубинський); Як оце плесо захарастили редькою (Словник Б. Грінченка); Він тоді їй скосив на городі латку проса (М. Стельмах).
ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯрідше,ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩАрідше;КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛАек.,ПАРЦЕ́ЛЯзаст.,ПІ́ДМЕ́Тдіал. (невелика); ПО́ЛЕ (використовується з певною метою); ПЛОЩА́ДКА (невелика, рівна); ЛА́ТКА (невелика або така, що чимось відрізняється від сусідніх); ПОДІ́ЛОКдіал., заст. (виділена у користування селянській родині); ПО́СТАТЬ (яку обробляє один жнець, полільник тощо). Скоро вся ділянка вкрилася, мов письменами якимись незрозумілими, зигзагами світло-зелених покосів (Г. Хоткевич); На заповідній дільниці росли столітні дуби й сосни (О. Донченко); - Коли б тобі щаслива доля,-- Сказав ласкаво чоловік, -- Далашматок такого поля - Ти б, синку, сіяв цілий вік! (Л. Глібов); Він шукає тієї сили, що віяла колись од вільного степу, шукає високої тирси і не знаходить нічого, - саму понуру поорану площину (Б. Грінченко); По кряжу над урвищем зберігся чималий клапоть цілини, - буде намети де ставити (О. Гончар); Невеликі все то клаптики були, одні свіжо заскороджені, другі злегка прикриті зеленою рослиною (Панас Мирний); У поповім городчикуприріз зеленіє (коломийка); Мірянка була готова.. Графська земля лишилася вишита кольоровими коликами, і на кожному з них число парцели (О. Маркуш); Купив [емігрант] кілька будинків і взагалі займався спекуляцією - торгував парцелями і домами (С. Масляк); Десь восени мати вибирала на городі підмет - невелику ділянку землі (В. Минко); Поля зрошення; А женихи тим часом всі бавились там, де звичайно, - При Одісеєвім домі, на втоптаній добре площадці (переклад Бориса Тена); Взяла Катерина граблі з залізними зубками, латку озимого жита заволочила (С. Чорнобривець); Садок був невеличкий, але рясний. Нешироким поділком він простягсь аж до річки (Б. Грінченко); Приїхав [економ] до постаті, став снопи лічити (пісня).
ПЛЯ́МА (частина поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням), ЛА́ТКА, ПЛІШИ́НАрозм.; ПЛЯ́МКА, ЦЯ́ТКАрозм.,ЦЯ́ТАрозм., ЦЯТИ́НАрозм. (невелика); ПІДПА́ЛИНА, ВІДМІ́ТИНА (перев. на тілі тварини, птаха); ЛЯ́ПКАрозм. (від чогось рідкого). Плями рум’янцю вкрили її обличчя (Є. Гуцало); Місячне сяйво пробивається крізь гілля і жовтими латками лежить на дорозі (П. Панч); Пильно і з острахом вдивлявся [Лукан] в кожну плямку на сніговій рівнині (Ю. Збанацький); Над садком, на світлій синяві неба, ледь помітною золотою цяткою вже викльовувалась вечорова зірка (І. Вирган); Невеликі цяти рум’янців виразно червоніли на білому змарнілому обличчі (Леся Українка); Шість пар поштових [голубів], рудих з сизими підпалинами, мав Борис (О. Копиленко); Зошит належав Галині Кукобі. Вже велика ляпка просто на обгортці неприємно вразила директора (О. Донченко).

Словник фразеологізмів

ла́тка на ла́тці (ла́та на ла́ті). 1. Дуже старий, зношений, позашиваний у багатьох місцях (перев. про одяг, взуття і т. ін.); полатаний. Одежа — латка на латці в кожного, чоботи — носки так і позадиралися (А. Тесленко); [Чоловік:] А у тебе плахта Витерта, подерта.. Латка скрізь на латці… (Олександр Олесь); Цей невеличкий сухенький дідок у свитці — латка на латці.. — був жвавий і непосидючий (Я. Баш); Сорочки на блідих дітях та на Грицькові були чорні, повмазувані, а Грицькова жилетка — лата на латі (Б. Грінченко). в латка́х. Свитина вся була в латках (І. Котляревський).

2. Дуже бідний хтось. Може, дівчина не любить За те, що убогий? І дівчина його любить, Хоч лата на латі (Т. Шевченко).

[і] в підме́тки ([і] на ла́тку) не годи́тися кому. Своїми якостями, властивостями бути гіршим від кого-небудь. До війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому [Івану Ліснякові] в підметки (М. Зарудний); Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй… на латку не годитесь! (Панас Мирний).

ла́тка на ла́тці (ла́та на ла́ті). 1. Дуже старий, зношений, позашиваний у багатьох місцях (перев. про одяг, взуття і т. ін.); полатаний. Одежа — латка на латці в кожного, чоботи — носки так і позадиралися (А. Тесленко); [Чоловік:] А у тебе плахта Витерта, подерта.. Латка скрізь на латці… (Олександр Олесь); Цей невеличкий сухенький дідок у свитці — латка на латці.. — був жвавий і непосидючий (Я. Баш); Сорочки на блідих дітях та на Грицькові були чорні, повмазувані, а Грицькова жилетка — лата на латі (Б. Грінченко). в латка́х. Свитина вся була в латках (І. Котляревський).

2. Дуже бідний хтось. Може, дівчина не любить За те, що убогий? І дівчина його любить, Хоч лата на латі (Т. Шевченко).

ла́тка на ла́тці (ла́та на ла́ті). 1. Дуже старий, зношений, позашиваний у багатьох місцях (перев. про одяг, взуття і т. ін.); полатаний. Одежа — латка на латці в кожного, чоботи — носки так і позадиралися (А. Тесленко); [Чоловік:] А у тебе плахта Витерта, подерта.. Латка скрізь на латці… (Олександр Олесь); Цей невеличкий сухенький дідок у свитці — латка на латці.. — був жвавий і непосидючий (Я. Баш); Сорочки на блідих дітях та на Грицькові були чорні, повмазувані, а Грицькова жилетка — лата на латі (Б. Грінченко). в латка́х. Свитина вся була в латках (І. Котляревський).

2. Дуже бідний хтось. Може, дівчина не любить За те, що убогий? І дівчина його любить, Хоч лата на латі (Т. Шевченко).

ла́тка на ла́тці (ла́та на ла́ті). 1. Дуже старий, зношений, позашиваний у багатьох місцях (перев. про одяг, взуття і т. ін.); полатаний. Одежа — латка на латці в кожного, чоботи — носки так і позадиралися (А. Тесленко); [Чоловік:] А у тебе плахта Витерта, подерта.. Латка скрізь на латці… (Олександр Олесь); Цей невеличкий сухенький дідок у свитці — латка на латці.. — був жвавий і непосидючий (Я. Баш); Сорочки на блідих дітях та на Грицькові були чорні, повмазувані, а Грицькова жилетка — лата на латі (Б. Грінченко). в латка́х. Свитина вся була в латках (І. Котляревський).

2. Дуже бідний хтось. Може, дівчина не любить За те, що убогий? І дівчина його любить, Хоч лата на латі (Т. Шевченко).

[і] в підме́тки ([і] на ла́тку) не годи́тися кому. Своїми якостями, властивостями бути гіршим від кого-небудь. До війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому [Івану Ліснякові] в підметки (М. Зарудний); Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй… на латку не годитесь! (Панас Мирний).

приста́вити (приліпи́ти, прилата́ти і т. ін.) ла́тку кому і без додатка. Сказати комусь щось дошкульне або дотепне, смішне. — О, щоб тебе з Денисом! Вже хоч що, а латку й приставить (Г. Квітка-Основ’яненко); На кождого [кожного] знайде, що сказать, кождому [кожному] приліпить латку (І. Франко).

приста́вити (приліпи́ти, прилата́ти і т. ін.) ла́тку кому і без додатка. Сказати комусь щось дошкульне або дотепне, смішне. — О, щоб тебе з Денисом! Вже хоч що, а латку й приставить (Г. Квітка-Основ’яненко); На кождого [кожного] знайде, що сказать, кождому [кожному] приліпить латку (І. Франко).

приста́вити (приліпи́ти, прилата́ти і т. ін.) ла́тку кому і без додатка. Сказати комусь щось дошкульне або дотепне, смішне. — О, щоб тебе з Денисом! Вже хоч що, а латку й приставить (Г. Квітка-Основ’яненко); На кождого [кожного] знайде, що сказать, кождому [кожному] приліпить латку (І. Франко).

пришива́ти (пришпи́лювати) квітки́ / приши́ти (пришпили́ти) кві́тку кому, яку. Ображати когось в’їдливими репліками, дошкульними словами; обзивати когось, давати призвіська, насміхатися над кимсь. З кожного насміхається [Печериця], кожному квітки пришиває, а сам же то? Якби глянув у воду на свою вроду (Панас Мирний); Ятрівка таку квітку пришпилить, що і через тиждень сорому не збудешся (Г. Квітка-Основ’яненко). пришпи́лювати латки́. — Усякий думає: “Пришпилюють мені латки, давай буду й я пришпилювати іншим!” (І. Франко).

світи́ти латка́ми. 1. Бути надзвичайно бідним. Батьки самі світили латками, тому не могли допомагати синові (З усн. мови).

2. Бути зношеним, полатаним (про одяг). Селяни подивились один на одного. Їхні подерті свитки світили латками (Ю. Яновський).