-1-
дієслово недоконаного виду
(лагодити)

Словник відмінків

Інфінітив лата́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лата́ймо
2 особа лата́й лата́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лата́тиму лата́тимемо, лата́тимем
2 особа лата́тимеш лата́тимете
3 особа лата́тиме лата́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа лата́ю лата́ємо, лата́єм
2 особа лата́єш лата́єте
3 особа лата́є лата́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
лата́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лата́в лата́ли
жін. р. лата́ла
сер. р. лата́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ла́таний
Безособова форма
ла́тано
Дієприслівник
лата́вши

Словник синонімів

КАРА́ТИкого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯз ким, підсил.,ПРА́ВИТИСЯз ким,розм.; ПРОВЧА́ТИ[ПРОУ́ЧУВАТИ]розм.,НАВЧА́ТИ[НАУЧА́ТИ]розм.,ПОВЧА́ТИ[ПОУЧА́ТИ]розм. (здійснювати покарання для науки комусь); ЛАТА́ТИрозм. (б’ючи); ШОМПОЛУВА́ТИрозм. (б’ючи шомполами). - Док.: покара́ти, скара́ти, укара́ти, розпра́витися, провчи́ти[проучи́ти], навчи́ти[научи́ти], повчи́ти[поучи́ти], полата́ти. Тоді будеш знати, як будуть карати І на руки і на ноги Диби набивати (пісня); Кінні козаки робили облави і вже кількох дезертирів упіймали. Впіймані підлягали воєнно-польовому суду, який дуже суворо розправлявся з дезертирами, посилаючи їх на шибеницю (О. Донченко); - Живемо собі та слухаємо, як гайдамаки правляться з панами (Панас Мирний); [Олекса:] Знаєш, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно б пора киями проучить!.. (С. Васильченко); Доведеться йому трохи нагадати ті часи, коли Лук’янові хлопці отаких замудрих дрючками навчали (І. Муратов); Дід вицупив із-за сволока батуру, якою, певно, не раз повчав свого внука Миколку (Григорій Тютюнник); Галушківський, де міг, латав його [мужика] нагаєм (Б. Грінченко); Зараз нас мали шомполувати. Я ніколи не думав, що мене колись хтось може шомполувати (Ю. Смолич).
ЛА́ГОДИТИ (усуваючи пошкодження, робити придатним для користування), ЛАДНА́ТИ, ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЛА́ДИТИрозм.,НАПРАВЛЯ́ТИрозм.,ОПРАВЛЯ́ТИрозм.рідко,ЛАТА́ТИСЯрозм.рідко;ПІДПРАВЛЯ́ТИ (незначні пошкодження); РЕМОНТУВА́ТИ (перев. механізми); ЛАТА́ТИ, ЗАЛА́ТУВАТИ (перев. ліквідуючи отвори). - Док.: пола́годити, поладна́ти, зала́годити, спра́вити, попра́вити, пола́дити, напра́вити, опра́вити, підпра́вити, відремонтува́ти, полата́ти, залата́ти. Прокіп з Гущею лагодять сіялку (Ю. Яновський); Дівчата.. ладнають рівчак (О. Донченко); - Натренований [Борис Савович] так, що може в цілковитій темряві навпомацки пробоїну залагодити (О. Гончар); Вони обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне - справляли (Панас Мирний); Один дурень зіпсує, що й десять розумних не поправлять (прислів’я); У землянці батько, сивий лісоруб, Повстанців жде з походу, править зброю (М. Стельмах); Найманий шофер ладить машину (Ю. Яновський); Яць.. направляв цебер-двоушник (І. Франко); - Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (І. Котляревський); - Перекур, - кидає незадоволено шофер. - Лататись будемо (Ю. Збанацький); Петру трохи підправив соху (М. Чабанівський); Складні вузли та два мотори відвезли у Косопілля, а що простіше - самі трактористи ремонтують (М. Зарудний); Софія.. сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Навесні залатали сяк-так почорнілу стріху, трохи менше текло (С. Журахович). - Пор. 2. нала́годжувати.

Словник фразеологізмів

полата́ти / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра). 1. Сильно побити кого-небудь. — Козацтво тепер стоятиме усі в одно; полатають нам боки, та з тим і додому вернемось (П. Куліш); — Як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш (І. Нечуй-Левицький).

2. перен. Карати когось. Тепер мені погуляти, заки мені споки. Та й заки мі лиха доля не латає боки (Коломийки).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

полата́ти / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра). 1. Сильно побити кого-небудь. — Козацтво тепер стоятиме усі в одно; полатають нам боки, та з тим і додому вернемось (П. Куліш); — Як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш (І. Нечуй-Левицький).

2. перен. Карати когось. Тепер мені погуляти, заки мені споки. Та й заки мі лиха доля не латає боки (Коломийки).

-2-
дієслово недоконаного виду
(накладати дошки-лати на крокви) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив лата́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лата́ймо
2 особа лата́й лата́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лата́тиму лата́тимемо, лата́тимем
2 особа лата́тимеш лата́тимете
3 особа лата́тиме лата́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа лата́ю лата́ємо, лата́єм
2 особа лата́єш лата́єте
3 особа лата́є лата́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
лата́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лата́в лата́ли
жін. р. лата́ла
сер. р. лата́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ла́таний
Безособова форма
ла́тано
Дієприслівник
лата́вши

Словник синонімів

КАРА́ТИкого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯз ким, підсил.,ПРА́ВИТИСЯз ким,розм.; ПРОВЧА́ТИ[ПРОУ́ЧУВАТИ]розм.,НАВЧА́ТИ[НАУЧА́ТИ]розм.,ПОВЧА́ТИ[ПОУЧА́ТИ]розм. (здійснювати покарання для науки комусь); ЛАТА́ТИрозм. (б’ючи); ШОМПОЛУВА́ТИрозм. (б’ючи шомполами). - Док.: покара́ти, скара́ти, укара́ти, розпра́витися, провчи́ти[проучи́ти], навчи́ти[научи́ти], повчи́ти[поучи́ти], полата́ти. Тоді будеш знати, як будуть карати І на руки і на ноги Диби набивати (пісня); Кінні козаки робили облави і вже кількох дезертирів упіймали. Впіймані підлягали воєнно-польовому суду, який дуже суворо розправлявся з дезертирами, посилаючи їх на шибеницю (О. Донченко); - Живемо собі та слухаємо, як гайдамаки правляться з панами (Панас Мирний); [Олекса:] Знаєш, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно б пора киями проучить!.. (С. Васильченко); Доведеться йому трохи нагадати ті часи, коли Лук’янові хлопці отаких замудрих дрючками навчали (І. Муратов); Дід вицупив із-за сволока батуру, якою, певно, не раз повчав свого внука Миколку (Григорій Тютюнник); Галушківський, де міг, латав його [мужика] нагаєм (Б. Грінченко); Зараз нас мали шомполувати. Я ніколи не думав, що мене колись хтось може шомполувати (Ю. Смолич).
ЛА́ГОДИТИ (усуваючи пошкодження, робити придатним для користування), ЛАДНА́ТИ, ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЛА́ДИТИрозм.,НАПРАВЛЯ́ТИрозм.,ОПРАВЛЯ́ТИрозм.рідко,ЛАТА́ТИСЯрозм.рідко;ПІДПРАВЛЯ́ТИ (незначні пошкодження); РЕМОНТУВА́ТИ (перев. механізми); ЛАТА́ТИ, ЗАЛА́ТУВАТИ (перев. ліквідуючи отвори). - Док.: пола́годити, поладна́ти, зала́годити, спра́вити, попра́вити, пола́дити, напра́вити, опра́вити, підпра́вити, відремонтува́ти, полата́ти, залата́ти. Прокіп з Гущею лагодять сіялку (Ю. Яновський); Дівчата.. ладнають рівчак (О. Донченко); - Натренований [Борис Савович] так, що може в цілковитій темряві навпомацки пробоїну залагодити (О. Гончар); Вони обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне - справляли (Панас Мирний); Один дурень зіпсує, що й десять розумних не поправлять (прислів’я); У землянці батько, сивий лісоруб, Повстанців жде з походу, править зброю (М. Стельмах); Найманий шофер ладить машину (Ю. Яновський); Яць.. направляв цебер-двоушник (І. Франко); - Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (І. Котляревський); - Перекур, - кидає незадоволено шофер. - Лататись будемо (Ю. Збанацький); Петру трохи підправив соху (М. Чабанівський); Складні вузли та два мотори відвезли у Косопілля, а що простіше - самі трактористи ремонтують (М. Зарудний); Софія.. сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Навесні залатали сяк-так почорнілу стріху, трохи менше текло (С. Журахович). - Пор. 2. нала́годжувати.

Словник фразеологізмів

полата́ти / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра). 1. Сильно побити кого-небудь. — Козацтво тепер стоятиме усі в одно; полатають нам боки, та з тим і додому вернемось (П. Куліш); — Як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш (І. Нечуй-Левицький).

2. перен. Карати когось. Тепер мені погуляти, заки мені споки. Та й заки мі лиха доля не латає боки (Коломийки).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

полата́ти / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра). 1. Сильно побити кого-небудь. — Козацтво тепер стоятиме усі в одно; полатають нам боки, та з тим і додому вернемось (П. Куліш); — Як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш (І. Нечуй-Левицький).

2. перен. Карати когось. Тепер мені погуляти, заки мені споки. Та й заки мі лиха доля не латає боки (Коломийки).

Словник відмінків

Інфінітив лата́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лата́ймо
2 особа лата́й лата́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лата́тиму лата́тимемо, лата́тимем
2 особа лата́тимеш лата́тимете
3 особа лата́тиме лата́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа лата́ю лата́ємо, лата́єм
2 особа лата́єш лата́єте
3 особа лата́є лата́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
лата́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лата́в лата́ли
жін. р. лата́ла
сер. р. лата́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лата́вши

Словник синонімів

ЛАТУВА́ТИбуд. (накладати дошки-лати на крокви),РЕШЕТИ́ТИ заст.,ЛАТА́ТИдіал. - Док.: полатува́ти, обрешети́ти, обрешетува́ти.