ласуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | ла́суватися, ла́суватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ла́суймося, ла́суймось | |
| 2 особа | ла́суйся, ла́суйсь | ла́суйтеся, ла́суйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ла́суватимуся, ла́суватимусь | ла́суватимемося, ла́суватимемось, ла́суватимемся |
| 2 особа | ла́суватимешся | ла́суватиметеся, ла́суватиметесь |
| 3 особа | ла́суватиметься | ла́суватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ла́суюся, ла́суюсь | ла́суємося, ла́суємось, ла́суємся |
| 2 особа | ла́суєшся | ла́суєтеся, ла́суєтесь |
| 3 особа | ла́сується | ла́суються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ла́суючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ла́сувався, ла́сувавсь | ла́сувалися, ла́сувались |
| жін. р. | ла́сувалася, ла́сувалась | |
| сер. р. | ла́сувалося, ла́сувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ла́сувавшись | ||