ластовинчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ластови́нчатий ластови́нчата ластови́нчате ластови́нчаті
родовий ластови́нчатого ластови́нчатої ластови́нчатого ластови́нчатих
давальний ластови́нчатому ластови́нчатій ластови́нчатому ластови́нчатим
знахідний ластови́нчатий ластови́нчату ластови́нчате ластови́нчаті
орудний ластови́нчатим ластови́нчатою ластови́нчатим ластови́нчатими
місцевий на/у ластови́нчатому, ластови́нчатім на/у ластови́нчатій на/у ластови́нчатому, ластови́нчатім на/у ластови́нчатих

Словник синонімів

ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙрозм.,РУДИ́Йрозм. рідше,КОНОПЛЯ́СТИЙдіал.,ПІГА́НИСТИЙдіал.Над’їхав з морозивом у візочку хлопець.. з веснянкуватим носом (Ірина Вільде); У парку на сонечку сидів у халаті засмаглий веснянкуватий Свиридон (Ю. Яновський); Ластовинчате обличчя; Ластовинчата дівчина; Я ряба родилася, Чорнявому судилася (П. Чубинський); Закам’яніле, плямисте обличчя ожило, наллялося кров’ю, і Преображенський пройшов до вікна (І. Ле); Руде обличчя масно світилося (В. Кучер); Такий коноплястий із себе (Словник Б. Грінченка); Се був високий, рудий [чоловік].. з недобрим виразом на піганистім лиці (І. Франко).