-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ла́ститися, ла́ститись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ла́стімося, ла́стімось, ла́стімся
2 особа ла́стися, ла́стись ла́стіться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ла́ститимуся, ла́ститимусь ла́ститимемося, ла́ститимемось, ла́ститимемся
2 особа ла́ститимешся ла́ститиметеся, ла́ститиметесь
3 особа ла́ститиметься ла́ститимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ла́щуся, ла́щусь ла́стимося, ла́стимось, ла́стимся
2 особа ла́стишся ла́ститеся, ла́ститесь
3 особа ла́ститься ла́стяться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ла́стячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ла́стився, ла́стивсь ла́стилися, ла́стились
жін. р. ла́стилася, ла́стилась
сер. р. ла́стилося, ла́стилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ла́стившись

Словник синонімів

ЛА́ЩИТИСЯ (виявляти прив’язаність - про тварин),ЛА́СТИТИСЯ, ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ, ЛА́СИТИСЯ діал.Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться! (прислів’я); Собака ластився до людей (М. Трублаїні); Він [собака] підлещувався до нас і намагався лизнути мене в щоку (Л. Смілянський); На Ганну він [песик] глянув трохи недовірливо, а до Торбича прилащувався (М. Томчаній); - Як набіжить пес, то не бійся, бо то молодий: він не кусає, лиш ласиться (Л. Мартович).
ПЕ́СТИ́ТИСЯ[ПЕ́СТУВАТИСЯ]коло кого і без додатка (ласками намагатися викликати чиюсь прихильність, любов тощо); ЛА́СТИТИСЯ, ЛА́ЩИТИСЯ, ЛЕ́СТИТИСЯ, ГОЛУ́БИТИСЯдо кого, ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИСЯдо кого, ПРИЛА́ЩУВАТИСЯдо кого, ПРИЛАЩА́ТИСЯдо кого, розм. (виражаючи ніжність до когось); ГОРНУ́ТИСЯдо кого, коло кого, ПРИГОРТА́ТИСЯдо кого, ТУЛИ́ТИСЯдо кого, коло кого, ПРИТУЛЯ́ТИСЯ[ПРИТУ́ЛЮВАТИСЯ]до кого, ХИЛИ́ТИСЯдо кого, ПРИХИЛЯ́ТИСЯдо кого, ПРИПАДА́ТИдо кого, ПІДГОРТА́ТИСЯдо кого, розм. (ніжно притискатися до кого-небудь); ЛИ́ПНУТИдо кого, розм., ПРИЛИПА́ТИдо кого, розм. (перев. без прихильності у відповідь). А дитиною мав ти такі чудово ніжні губенята й умів-єсь так любо й щиро пеститися коло матері (О. Кобилянська); Свиня підійшла, Хрюка та облизує його, а він думає, що се жінка колонього пестується (Г. Квітка-Основ’яненко); [Володимир:] Мушу я свій город захищати! Пусти мене, мамуню! (Ластиться до матері) (І. Кочерга); Ти змалку так любив мене, як пугу пес, Чого ж таклащишся тепер до мене, Йване? (Є. Гребінка); І лестячися до батька, мов кіточка, вона пішла з ним у покої (І. Франко); - Не треба, Хомо, від мене тетеритись, коли я до тебе голублюсь (Є. Гуцало); - Нема таких річей, щоб його [щастя] розказати, - так сказала Галочка, приголублюючись до нього (Г. Квітка-Основ’яненко); Катря так прилащалася до Килини, так почала примовляти, що та взяла до рук чашку і механічно випила з неї усе молоко (В. Кучер); Ой, дівчина-горлиця До козака горнеться (пісня); Коло Уляни тихенькими курчатками горнуться онуки (Григорій Тютюнник); - Соколе мій, козаче! - каже Катря, пригортаючись до його, - коли ж ти вернешся? (Марко Вовчок); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м’які й теплі (З. Тулуб); Казала дівка: "Семене, не притуляйся до мене!" (приказка); Як голубка полохлива, до свого подружжя хилилась [Орина] (П. Куліш); Цілує [Антей] її, вона прихиляється до нього з виразом невинно ображеної дитини (Леся Українка); До вчителя, соромлячись, схлипуючи і тремтячи, припадає Василина (М. Стельмах); Щось шепочучи, підгорталася [Маруся] ближче до опришка (Г. Хоткевич); З Наталкою він не товаришує, навіть у її бік не дивиться в класі, зате вже вона липне до нього, як до рідного брата (Є. Гуцало); Скільки не зачіпала вона - я був німий і глухий, а коли прилипала вже дуже гаряче, я починав гомоніти на весь сад (С. Васильченко).
ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯдо кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИперед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї,ЛАБУ́ЗНИТИСЯрозм.,ПІДБИВА́ТИСЯрозм.,ПІДЛИПА́ТИрозм.,ПІДСУВА́ТИСЯ[ПІДСО́ВУВАТИСЯ]розм.,ЗАВИ́ЛЮВАТИперед ким, розм.,РОЗПРОСТИРА́ТИСЯперед ким, підсил. розм., СТЕЛИ́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,РОЗПЛА́СТУВАТИСЯперед ким, підсил. розм.,ПЛАЗУВА́ТИперед ким, підсил. розм.,ОГИНА́ТИСЯперед ким, розм. рідше, ПІДЛА́ЗИТИдо (під) кого, фам.,ПІДЛІЗА́ТИдо (під) кого, фам.,ПІД’ЇЖДЖА́ТИ[ПІД’ЇЗДИ́ТИ]фам.,ПІДКО́ЧУВАТИСЯфам.,ЛАТА́ТИСЯфам.,МА́ЗАТИСЯфам.,ПІДСИПА́ТИСЯфам.,ПІДМО́ЩУВАТИСЯдо (під) кого, фам.,ЛАКЕ́ЙСТВУВАТИперед ким, зневажл.,НИЗЬКОПОКЛО́ННИЧАТИперед ким, зневажл.,ПІДЛИ́ЗУВАТИСЯзневажл.,ЛИЗА́ТИСЯзневажл.,ЛИЗОБЛЮ́ДНИЧАТИбез додатка, зневажл.;ПІДДО́БРЮВАТИ[ПІДДОБРЯ́ТИрідше]кого,ПІДДО́БРЮВАТИСЯ[ПІДДОБРЯ́ТИСЯ]розм.,ПРИДО́БРЮВАТИСЯ[ПРИДОБРЯ́ТИСЯ]такожкому, розм.,ПРИМИ́ЛЮВАТИСЯ[ПРИМИЛЯ́ТИСЯ]розм.,ПРИМА́ЗУВАТИСЯрозм.,ПІДМА́ЗУВАТИСЯрозм.,МАСТИ́ТИкого, розм.,ПІДМА́ЩУВАТИкого, розм.,ДОБРИ́ТИСЯдіал., ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ[ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ]кому, діал. (подарунками, послугами); ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, ЛЕСТИ́ТИСЯ, ПІДЛЕ́ЩУВАТИ[ПІДЛЕЩА́ТИ]кого,ОБЛЕ́ЩУВАТИкого,УЛЕЩА́ТИ[ВЛЕЩА́ТИ]кого,УЛЕ́ЩУВАТИ[ВЛЕ́ЩУВАТИ]кого,ПРИЛЕ́ЩУВАТИСЯ[ПРИЛЕЩА́ТИСЯ]розм.,ЛА́ЩИТИСЯрозм.,ПІДЛА́ЩУВАТИСЯрозм.,ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ[ПРИЛАЩА́ТИСЯ]розм.,ЛА́СТИТИСЯрозм.,РОЗСИПА́ТИСЯперед ким і без додатка, розм. (лестощами, вихвалянням). - Док.: підлабу́знитися, запобі́гти, підби́тися, підли́пнути, підсу́нутися, розпросте́ртися, розстели́тися, розпласта́тися, підлі́зти, під’ї́хати, підкоти́тися, підлата́тися, підси́патися, підмости́тися, підлиза́тися, піддобри́ти, піддобри́тися, придобри́тися, примилитися, прима́затися, підма́затися, підмасти́ти, приподо́битися, підлести́тися, підлести́ти, облести́ти, улести́ти[влести́ти], прилести́тися, підла́щитися, підла́ститися, прила́щитися, розси́патися. - Щось ти вже надто його вихваляєш, аж незручно за тебе. Якщо так і на людях, то ще скажуть, що підлабузнюєшся... (С. Добровольський); "Хіба ж не в них, нев оцих руках, - думає вона, - вся сила й багатство трудової людини, яка добуває ними не тільки свій хліб, а ще й можливість ні перед ким не запобігати" (О. Гончар); - Нічого, Галю, по чужих людях тинятися та їх ласки запобігати (Панас Мирний); [Хведоска:] Мамочко, чи ви тепер добренькі?.. [Хотина:] Та чого це ти так лабузнишся? (М. Кропивницький); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); [Старшина:] Чутка йде, що на панів ніби пошесть яка напала, що все до мужиків підсовуються (М. Кропивницький); Весь час вертиться [економ] і завилює тут перед пані (С. Васильченко); [Нечай:] В Парижі інтелігенція привітала російського царя, розпростерлась перед ним (Л. Смілянський); Вернеться [Санька] із грамотою, з почестями. Всі тоді будуть стелитися перед нею, ніхто не посміє перечити, духу її будуть боятися (К. Гордієнко); Він начальство, мов жердину Чорна гусінь, обвива. Розпластається, розтане, Треба - стане дубала, В душу влізе, і пристане, І прилипне,як смола (С. Воскрекасенко); Всі його тут поважали, всі плазували перед ним (О. Донченко); Я вже бачив, що і він, і вчитель огиналися перед шляхтою, яка, може, і не варта їх (П. Панч); Отут вороги його і підлізли під справничого письмоводителя (Г. Квітка-Основ’яненко); Захар умів.. під’їхати, коли йому було треба, й він хвалився дома жінці.., що ніхто проти нього не встоїть (Грицько Григоренко); - А ти підкотися де просьбою, та й могорича не шкодуй (М. Стельмах); - Годі до мене лататися, - задихаючись, сказав він (В. Собко); - Кульгавий до тебе не мажеться? Яків? - Так. Заглядає в душу (Ю. Яновський); - А хто тебе обирав?.. Підсипався до начальства, отож тебе й "рекомендували"... (І. Муратов); Побачив [Охрім], що Еней гнівиться, До його зараз підмостивсь (І. Котляревський); Не тільки Катков, а й усі, кого Толстой облагодіяв.. за те, що вони лакействували перед ним, теж не відповідали навіть на його візити (В. Канівець); - Підлізли такі-сякі до старого, .. підлизалися до його, що він їм так сказав городу узять (А. Тесленко); Не такий Василь Порох, щоб лизався... (Панас Мирний); - Знає [Палажка], якпіддобрити отого чорта. З такою не пропадеш... (С. Журахович); - Воно так добре ближче жити, частіше до батька ходить, піддобрюваться, підлещуваться, - говорила Степанида Сидорівна (І. Нечуй-Левицький); - Хотілося цементиком до вас піддобритися (В. Дрозд); - Ти у мене, Матвію, на всі руки майстер. - Не придобряйся, знаю, - буркнув Матвій (І. Цюпа); [Бавмерт (трохи зляканий, примилюється):] Ну дивись, я ж тобі півничка приніс (переклад Лесі Українки); - Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян і зрадила Німеччину (В. Собко); Він тепер бачив, що сила не в панських дітях, а в учителях, і на всякі лади мастив, щоб догодити як їм (Панас Мирний); У батьків нашого поштаря не було чим підмастити попа, і він дав ім’я немовляті - Венедикт (О. Донченко); Стали мужики-лизуни добритися до панів (Словник Б. Грінченка); [Галіма:] Я знаю, що в тебе незалежний маєток і тобі нема потреби приподоблюватися, щоб зробити кар’єру (В. Самійленко); [Юда:] Учитель мав улюбленців між нами, ми, зуби зціпивши, їм догоджали, щоб приподобитись йому хоч тим (Леся Українка); - Яка з вас хазяєчка, паніматко! Яка з вас господиня! - лестивсь до неї становий (І. Нечуй-Левицький); Привселюдно від імені всієї трупи висловив [Садовський] йому подяку. Це підлестило молодого багача (Ф. Бурлака); Щодня їх водили на допит, вимагали якихось нових зізнань, нових свідчень, улещали, залякували (М. Олійник); Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась (І. Франко); Ти змалку так любив мене, як пугу пес; Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? (Є. Гребінка); Гнат підлащувався до Явдохи, бо вона була матір’ю його Насті (М. Коцюбинський); Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого (Л. Глібов); Всім попівським серцем і глибокою попівською кишенею щиро горнувся, ластився і липнув [до пана] далекоглядний отець Варлам (О. Ільченко). - Пор. 1. годи́ти.