ластатий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ласта́тий ласта́та ласта́те ласта́ті
родовий ласта́того ласта́тої ласта́того ласта́тих
давальний ласта́тому ласта́тій ласта́тому ласта́тим
знахідний ласта́того, ласта́тий ласта́ту ласта́те ласта́тих, ласта́ті
орудний ласта́тим ласта́тою ласта́тим ласта́тими
місцевий на/у ласта́тому, ласта́тім на/у ласта́тій на/у ласта́тому, ласта́тім на/у ласта́тих

Словник синонімів

ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙрозм.,РУДИ́Йрозм. рідше,КОНОПЛЯ́СТИЙдіал.,ПІГА́НИСТИЙдіал.Над’їхав з морозивом у візочку хлопець.. з веснянкуватим носом (Ірина Вільде); У парку на сонечку сидів у халаті засмаглий веснянкуватий Свиридон (Ю. Яновський); Ластовинчате обличчя; Ластовинчата дівчина; Я ряба родилася, Чорнявому судилася (П. Чубинський); Закам’яніле, плямисте обличчя ожило, наллялося кров’ю, і Преображенський пройшов до вікна (І. Ле); Руде обличчя масно світилося (В. Кучер); Такий коноплястий із себе (Словник Б. Грінченка); Се був високий, рудий [чоловік].. з недобрим виразом на піганистім лиці (І. Франко).