ласкавець 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду, істота
(добродійник)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ласка́вець ласка́вці
родовий ласка́вця ласка́вців
давальний ласка́вцеві, ласка́вцю ласка́вцям
знахідний ласка́вця ласка́вців
орудний ласка́вцем ласка́вцями
місцевий на/у ласка́вцеві, ласка́вці, ласка́вцю на/у ласка́вцях
кличний ласка́вцю ласка́вці

Словник синонімів

ДОБРОДІ́ЙНИК (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), БЛАГОДІ́ЙНИК, ФІЛАНТРО́П, ДОБРОЧИ́НЕЦЬрідше,ДОБРО́ДІЙрозм., БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬзаст., МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬзаст., ЛАСКА́ВЕЦЬзаст.- Як благородний, хоча й бідний шляхтич, я не можу звести руку на свого добродійника (З. Тулуб); [Залєський:] Хто тебе з Зільбером звів? Я. Так ти замість того, щоб дякувати мені, своєму благодійникові, одурив мене (В. Собко); Історія.. і сучасність свідчать нам, що між матеріалістами, скептиками і т. ін. були і єсть щирі альтруїсти, філантропи (М. Драгоманов); Як доброчинець, Ладний усіх прийняти й привітать, Столи пан Людвіг каже застилать (М. Рильський); Знаю пана Гнатковського віддавна за патріота, тепер же маю його ще й за свого добродія (Лесь Мартович); Львівська колегія.. мала своїм високим шефом і благотворителем уславленого в польськім краю ратного мужа Станіслава Жолкєвського (І. Ле); - Славний ти хазяїн, то треба вбити тебе.. - І вбив би [бандит], та жінка кинулась йому в ноги, називаючи його милостивцем і синочком (М. Стельмах); Тепер Ляхистан.. не приборкує козаків, отже, він постає проти свого володаря і ласкавця (З. Тулуб).
КОХА́НЕЦЬ (чоловік, що перебуває в позашлюбному зв’язку з жінкою або дівчиною), КОХА́НОКрозм., КОХА́Нрозм., КОХА́НКОрозм., ПОЛЮБО́ВНИКрозм., ЛАСКА́ВЕЦЬфольк., ПА́СІЯзаст., ЛЮБА́Сдіал.; ФАВОРИ́Т (коханий знатної, високої становищем жінки). Солдат заглядає у вікно і думає: "Може, коханця має?" За якийсь час справді появився удверях молодий легінь. Жінка на порозі обняла його, поцілувала (В. Королович); Шлюбна жінка покинула Сенька перед кількома роками й утекла з своїм коханком до Америки (Лесь Мартович); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників (М. Стельмах); Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить; за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Весь світ сходить, та не найде такого ласкавця (П. Чубинський); Прилюдно цілувалася і обіймалася [Паланга] з ним, не криючись навіть, що має любаса (М. Коцюбинський); Не сів би хутором на тому шматку над Тясмином мій пращур Козюшевський, то сів би якийсь фаворит Катерини (Д. Бедзик).
-2-
іменник чоловічого роду
(рослина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ласка́вець ласка́вці
родовий ласка́вця ласка́вців
давальний ласка́вцеві, ласка́вцю ласка́вцям
знахідний ласка́вця ласка́вців
орудний ласка́вцем ласка́вцями
місцевий на/у ласка́вцеві, ласка́вці, ласка́вцю на/у ласка́вцях
кличний ласка́вцю ласка́вці

Словник синонімів

ДОБРОДІ́ЙНИК (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), БЛАГОДІ́ЙНИК, ФІЛАНТРО́П, ДОБРОЧИ́НЕЦЬрідше,ДОБРО́ДІЙрозм., БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬзаст., МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬзаст., ЛАСКА́ВЕЦЬзаст.- Як благородний, хоча й бідний шляхтич, я не можу звести руку на свого добродійника (З. Тулуб); [Залєський:] Хто тебе з Зільбером звів? Я. Так ти замість того, щоб дякувати мені, своєму благодійникові, одурив мене (В. Собко); Історія.. і сучасність свідчать нам, що між матеріалістами, скептиками і т. ін. були і єсть щирі альтруїсти, філантропи (М. Драгоманов); Як доброчинець, Ладний усіх прийняти й привітать, Столи пан Людвіг каже застилать (М. Рильський); Знаю пана Гнатковського віддавна за патріота, тепер же маю його ще й за свого добродія (Лесь Мартович); Львівська колегія.. мала своїм високим шефом і благотворителем уславленого в польськім краю ратного мужа Станіслава Жолкєвського (І. Ле); - Славний ти хазяїн, то треба вбити тебе.. - І вбив би [бандит], та жінка кинулась йому в ноги, називаючи його милостивцем і синочком (М. Стельмах); Тепер Ляхистан.. не приборкує козаків, отже, він постає проти свого володаря і ласкавця (З. Тулуб).
КОХА́НЕЦЬ (чоловік, що перебуває в позашлюбному зв’язку з жінкою або дівчиною), КОХА́НОКрозм., КОХА́Нрозм., КОХА́НКОрозм., ПОЛЮБО́ВНИКрозм., ЛАСКА́ВЕЦЬфольк., ПА́СІЯзаст., ЛЮБА́Сдіал.; ФАВОРИ́Т (коханий знатної, високої становищем жінки). Солдат заглядає у вікно і думає: "Може, коханця має?" За якийсь час справді появився удверях молодий легінь. Жінка на порозі обняла його, поцілувала (В. Королович); Шлюбна жінка покинула Сенька перед кількома роками й утекла з своїм коханком до Америки (Лесь Мартович); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників (М. Стельмах); Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить; за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Весь світ сходить, та не найде такого ласкавця (П. Чубинський); Прилюдно цілувалася і обіймалася [Паланга] з ним, не криючись навіть, що має любаса (М. Коцюбинський); Не сів би хутором на тому шматку над Тясмином мій пращур Козюшевський, то сів би якийсь фаворит Катерини (Д. Бедзик).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ласка́вець ласка́вці
родовий ласка́вцю ласка́вців
давальний ласка́вцю, ласка́вцеві ласка́вцям
знахідний ласка́вець ласка́вці
орудний ласка́вцем ласка́вцями
місцевий на/у ласка́вці, ласка́вцю на/у ласка́вцях
кличний ласка́вцю* ласка́вці*