ласка 2

-1-
іменник жіночого роду
(доброзичливе ставлення; пещення)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ла́ска ла́ски
родовий ла́ски ласк
давальний ла́сці ла́скам
знахідний ла́ску ла́ски
орудний ла́скою ла́сками
місцевий на/у ла́сці на/у ла́сках
кличний ла́ско* ла́ски*

Словник синонімів

ЛА́СКА (вияв любові), НІ́ЖНІСТЬ, ПЕ́СТОЩІ, ПЕ́СТУВАННЯ, ГОЛУ́БЛЕННЯ, МИЛУВА́ННЯнар.-поет.,ПЕ́ЩЕННЯрідше,МИ́ЛОЩІрідко.Не закривала йому на ніч очей материна ласка, не будили ранком її пестощі (Панас Мирний); Марися немало здивувалася тої ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (І. Франко); Від чого більш жаль візьме? Чи від батькових скубок, або хоч і пужки, чи від материного голублення (Г. Квітка-Основ’яненко); Так росла Докія: без милування, без жалування, без ляльок, без дитячих іграшок (Б. Грінченко); Ні любощам, ні милощам Не йме [серце] віри, не йме віри (П. Куліш).
ПО́СЛУГА (дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому), ЛА́СКА, УСЛУ́ГА[ВСЛУ́ГА]заст., МИ́ЛІСТЬзаст., ПРИСЛУ́ГАдіал.; УВА́ЖНІСТЬ, ЛЮБ’Я́ЗНІСТЬ (готовність прислужитися іншій людині). Він бігав ще хлопчиськом за мисливцями та різними послугами дорослим заробляв собі право постріляти (О. Гончар); Зробіть мені ласку, найміть мені хату десь близько од Вашої і упорядкуйте справу з обідом (М. Коцюбинський); За Вашу дуже приятельську прислугу і услугу дякую Вам (В. Стефаник); Спасибі Вам, щире спасибі за Вашу поміч та уважність до мене! (Леся Українка); Поза службовими взаєминами Євецький - сама люб’язність та доброзичливість (Ю. Шовкопляс).

Словник антонімів

ЛАСКАВИЙ СУВОРИЙ
1. Який виявляє доброзичливе, привітне ставлення, любов до кого-н. Який надто вимогливий, безпощадний, строгий до себе і до інших.
Ласкавий, а, е ~  суворий, а, е вислів, голос, дівчина, дружина, запитання, звернення, інтонація, лист, обличчя, вид, погляд, слово, ставлення, тон, усмішка, характер; з дочкою, з дружиною, з сином, з чоловіком, з учнем; до дитини, до дружини, до себе. Винятково, випадково, досить, дуже, надмірно, часто ласкавий ~  суворий. Бути, виростати, здаватися, ставати ласкавим ~  суворим від природи, з натури, характером.
2. Про явища природи:
Який робить приємність. Який робить неприємність.
Ласкавий, а, е ~  суворий, а, е весна, вітер, вітерець, клімат, літо, погода. Бути, ставати ласкавим ~  суворим.
З тобою простивсь я, Вдовенко Іване, І довго у серці моєму бринів Твій голос ласкавий, твій голос суворий  (М. Стельмах).
Ласкавість //ласка ~суворість, ласкаво ~суворо; лагідний ~різкий, ніжний ~гострий

Словник фразеологізмів

будь ла́ска. 1. Усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т. ін; прошу́. — Скажіть, будь ласка, де знаходиться воєнком? — зупинив її Підіпригора (М. Стельмах); — Купуйте квіти! Ну, купіть, будь ласка! — І вже букетик у моїх руках (Л. Дмитерко); — Ластівка своїх малят .. доглядає, поки крила їм відростуть, а коли крила є, тоді, будь ласка: дарую вам небо, дарую вам простір (О. Гончар); — Якщо ви хочете йти зі мною,— будь ласка (Григорій Тютюнник).

2. Усталена форма вираження згоди, чемної відповіді на слова вдячності і т. ін.; про́шу. [Співбесідник (до Карташова):] Киньмо цю розмову. [Карташов:] Будь ласка (О. Довженко); — Трусити, так усіх трусити, підряд.— О, будь ласка! (А. Головко); — Облиште ваші жарти.— Будь ласка (Василь Шевчук).

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску). Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену .. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав [Пищимуха], беручись за ложку (Панас Мирний).

не оста́вити ла́скою кого, перев. чиєю, заст. Виявити піклування про когось, прихильність до когось, підтримку комусь. Випив Кирило Тур горілки й каже: — Уже ж, пане вельмишановний, не остав твоєю ласкою і мого побратима (П. Куліш); Кланяюсь, прошу: — Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів! (Марко Вовчок).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску). Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену .. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав [Пищимуха], беручись за ложку (Панас Мирний).

що ла́ска чия. 1. Те, що можна; що-небудь. — Подайте, ясновельможний князю, що ваша ласка, бідному каліці за спасення своєї душі, за Рай пресвітлий… — тяг далі Кривоніс старечим дрижачим голосом (І. Нечуй-Левицький).

2. Все, що завгодно, що хочеться. — Вибирайте, що ваша ласка,— лагідно запрошував продавець, показуючи товари (З газети).

-2-
іменник жіночого роду, істота
(тварина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ла́ска ла́ски
родовий ла́ски ласк
давальний ла́сці ла́скам
знахідний ла́ску ла́ски
орудний ла́скою ла́сками
місцевий на/у ла́сці на/у ла́сках
кличний ла́ско* ла́ски*

Словник синонімів

ЛА́СКА (вияв любові), НІ́ЖНІСТЬ, ПЕ́СТОЩІ, ПЕ́СТУВАННЯ, ГОЛУ́БЛЕННЯ, МИЛУВА́ННЯнар.-поет.,ПЕ́ЩЕННЯрідше,МИ́ЛОЩІрідко.Не закривала йому на ніч очей материна ласка, не будили ранком її пестощі (Панас Мирний); Марися немало здивувалася тої ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (І. Франко); Від чого більш жаль візьме? Чи від батькових скубок, або хоч і пужки, чи від материного голублення (Г. Квітка-Основ’яненко); Так росла Докія: без милування, без жалування, без ляльок, без дитячих іграшок (Б. Грінченко); Ні любощам, ні милощам Не йме [серце] віри, не йме віри (П. Куліш).
ПО́СЛУГА (дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому), ЛА́СКА, УСЛУ́ГА[ВСЛУ́ГА]заст., МИ́ЛІСТЬзаст., ПРИСЛУ́ГАдіал.; УВА́ЖНІСТЬ, ЛЮБ’Я́ЗНІСТЬ (готовність прислужитися іншій людині). Він бігав ще хлопчиськом за мисливцями та різними послугами дорослим заробляв собі право постріляти (О. Гончар); Зробіть мені ласку, найміть мені хату десь близько од Вашої і упорядкуйте справу з обідом (М. Коцюбинський); За Вашу дуже приятельську прислугу і услугу дякую Вам (В. Стефаник); Спасибі Вам, щире спасибі за Вашу поміч та уважність до мене! (Леся Українка); Поза службовими взаєминами Євецький - сама люб’язність та доброзичливість (Ю. Шовкопляс).

Словник антонімів

ЛАСКАВИЙ СУВОРИЙ
1. Який виявляє доброзичливе, привітне ставлення, любов до кого-н. Який надто вимогливий, безпощадний, строгий до себе і до інших.
Ласкавий, а, е ~  суворий, а, е вислів, голос, дівчина, дружина, запитання, звернення, інтонація, лист, обличчя, вид, погляд, слово, ставлення, тон, усмішка, характер; з дочкою, з дружиною, з сином, з чоловіком, з учнем; до дитини, до дружини, до себе. Винятково, випадково, досить, дуже, надмірно, часто ласкавий ~  суворий. Бути, виростати, здаватися, ставати ласкавим ~  суворим від природи, з натури, характером.
2. Про явища природи:
Який робить приємність. Який робить неприємність.
Ласкавий, а, е ~  суворий, а, е весна, вітер, вітерець, клімат, літо, погода. Бути, ставати ласкавим ~  суворим.
З тобою простивсь я, Вдовенко Іване, І довго у серці моєму бринів Твій голос ласкавий, твій голос суворий  (М. Стельмах).
Ласкавість //ласка ~суворість, ласкаво ~суворо; лагідний ~різкий, ніжний ~гострий

Словник фразеологізмів

будь ла́ска. 1. Усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т. ін; прошу́. — Скажіть, будь ласка, де знаходиться воєнком? — зупинив її Підіпригора (М. Стельмах); — Купуйте квіти! Ну, купіть, будь ласка! — І вже букетик у моїх руках (Л. Дмитерко); — Ластівка своїх малят .. доглядає, поки крила їм відростуть, а коли крила є, тоді, будь ласка: дарую вам небо, дарую вам простір (О. Гончар); — Якщо ви хочете йти зі мною,— будь ласка (Григорій Тютюнник).

2. Усталена форма вираження згоди, чемної відповіді на слова вдячності і т. ін.; про́шу. [Співбесідник (до Карташова):] Киньмо цю розмову. [Карташов:] Будь ласка (О. Довженко); — Трусити, так усіх трусити, підряд.— О, будь ласка! (А. Головко); — Облиште ваші жарти.— Будь ласка (Василь Шевчук).

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску). Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену .. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав [Пищимуха], беручись за ложку (Панас Мирний).

не оста́вити ла́скою кого, перев. чиєю, заст. Виявити піклування про когось, прихильність до когось, підтримку комусь. Випив Кирило Тур горілки й каже: — Уже ж, пане вельмишановний, не остав твоєю ласкою і мого побратима (П. Куліш); Кланяюсь, прошу: — Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів! (Марко Вовчок).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску). Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену .. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав [Пищимуха], беручись за ложку (Панас Мирний).

що ла́ска чия. 1. Те, що можна; що-небудь. — Подайте, ясновельможний князю, що ваша ласка, бідному каліці за спасення своєї душі, за Рай пресвітлий… — тяг далі Кривоніс старечим дрижачим голосом (І. Нечуй-Левицький).

2. Все, що завгодно, що хочеться. — Вибирайте, що ваша ласка,— лагідно запрошував продавець, показуючи товари (З газети).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ла́ска ла́ски
родовий ла́ски ла́сок
давальний ла́сці ла́скам
знахідний ла́ску ла́ски, ла́сок
орудний ла́скою ла́сками
місцевий на/у ла́сці на/у ла́сках
кличний ла́ско ла́ски

Словник синонімів

I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм.,ЖА́ЛУВАННЯ розм.Пішла, попрощалась із господарями, подякувала їм за милість і за ласку (Марко Вовчок); Вона ждала од його більше привітності, ласкавості (І. Нечуй-Левицький); В кожному слові жартівниць відчувала [Ліда] доброзичливість і щирість (П. Кочура); Людина насамперед має бути доброю, і виколисувати доброту треба з дитинства (І. Цюпа); Стільки добрості було в бабусиному тоні, що Янек голосно розридався (З. Тулуб); В запитанні сина були і турбота, і надія, і та дружня зичливість, що завжди хвилювали і тішили Федора Архиповича (Н. Рибак); В словах Гармашихи сьогодні чомусь бракувало звичайної душевної теплоти (А. Головко); "До підступних, до лукавих, безсердечних, до недобрих і добрих - до всіх вона має в душі запас материнського тепла..." (О. Гончар); Хороший у них тато! ..з-під попелястих вусів посмішка так і сяє, так і ллється, а в очах теплінь, лагідність (В. Речмедін); Маруся не знала жалування в цій сім’ї (Б. Грінченко).
II. ЛА́СКА (невелика хижа тварина з тонким і гнучким тілом),ЛА́СИЦЯ, ЛА́СОЧКА пестл. рідше,Я́СОЧКАпестл. рідше,Я́СОНЬКАпестл. рідше.Відстріл багатьох птахів та звірів поки що суворо заборонено на всій території [України].. Серед них - ..куниці, ласки, горностаї, ведмеді (з журналу); Ласиця водиться в Карпатах; Коли - зирк! - вискочила ласочка з земляної нори (Панас Мирний); Вона.. підвела головку, як ясочка, та й засміялась (А. Тесленко).