-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ла́сий ла́са ла́се ла́сі
родовий ла́сого ла́сої ла́сого ла́сих
давальний ла́сому ла́сій ла́сому ла́сим
знахідний ла́сий, ла́сого ла́су ла́се ла́сі, ла́сих
орудний ла́сим ла́сою ла́сим ла́сими
місцевий на/у ла́сому, ла́сім на/у ла́сій на/у ла́сому, ла́сім на/у ла́сих

Словник синонімів

ЖА́ДІ́БНИЙчого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЖА́ДНИЙрідше,ЖАДЛИ́ВИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше,ЖАЖДИ́ВИЙрідко,ЖАДЕ́ННИЙпідсил. розм.До книжок жадібна стала Марта, все з учителькою та з агрономом радиться (І. Цюпа); Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція - пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції (М. Рильський); [Мірошник:] Дуже він до цієї науки запопадливий (М. Зарудний); Допитливість Іванова була невситима (П. Колесник); Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник); Одне радувало ланкового: старанні [дівчата], запопадні до роботи (В. Минко); [Оксана:] Не жадна я до ласощів (М. Кропивницький); Жадливий до роботи хлопець; Пожадний зір опалює мета (А. Малишко); Так уже з діда-прадіда хлібороби - сама вже душа така до землі жаденна (А. Головко).
ЛА́СИЙ (який любить смачне), ЛАСОЛЮ́БНИЙ, СЛА́СНИ́Йрозм.;ЛА́КОМИЙрозм. (який любить поласувати). У хлопця завжди лежали в кишені для нього грудочка цукру або шматок хліба, а теля було ласе - не сказати! (О. Донченко); - Гледи, Михайло, гледи! Рознесуть твою славну шапку лакомі бджоли на мед (Марко Вовчок).
ОХО́ЧИЙдо чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙдо чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙдо чого, на що, ГОЛІ́ННИЙдо чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Йдо чого, розм., БЕРКИ́Йдо чого, розм., БЕРУ́ЧИЙдо чого, розм., ХАПКИ́Йдо чого, розм., ХВАТКИ́Йдо чого, розм., ЧІПКИ́Йдо чого, розм., РУ́ЧИЙдо чого, заст., ПАДКИ́Йна що, до чого, діал., ПАДКОВИ́ТИЙдо чого, діал., ВАБКИ́Йдо чого, діал., ЗАГА́РЛИВИЙдо чого, діал. (перев. до якоїсь роботи); ЛА́СИЙдо чого, на що (перев. до чогось приємного). Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись (прислів’я); Мала, а така запопадлива до науки! (М. Стельмах); Старанні [дівчата] запопадні до роботи. Ого, за ними тільки керувати умій - гори перевернуть!.. (В. Минко); - Що то він у мене голінний до пісень (Панас Мирний); Росли сини... Всі дружні такі, і до роботи беручкі, і до книги охочі (І. Цюпа); - Я своєї Лукини за Уласа не оддам, бо він не дуже беркий до роботи (І. Нечуй-Левицький); Що не лацюга [Порфир], то не лацюга.. Хапкий до всякого діла (О. Гончар); Вона уперта і хватка І до науки, й до роботи (Л. Забашта); Він.. розігрував з себе князька, щоправда не вельми вже багатого, але ще чіпкого до популярності, слави (М. Олійник); Не показна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька, та до роботи руча (Ганна Барвінок); Старий сидів посеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (І. Франко); - Побачили б, який з мене вийшов би падковитий до діла столоначальник! (І. Нечуй-Левицький); Вабкий до всякого діла; Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник). - Пор. працьови́тий.
СМАЧНИ́Й (який дає смакову насолоду), ДО́БРИЙ, СМАКОВИ́ТИЙ, ЛА́СИЙ, АПЕТИ́ТНИЙ, ЛА́КОМИЙрозм.А куховарка з неї добра: борщу як наварить, то не їж, а прямо навхильці пий, - такий смачний та добрий (Панас Мирний); І пурхав [метелик] у пахощах квіток Та пив смаковитий, солодкий їх сік (Я. Щоголів); Він тільки підморгував хлопам то подати яку-небудь страву, то підлити гостеві меду, то підкласти ласий шматок (З. Тулуб); Корж.. такий апетитний, маслом змащений (І. Ле).

Словник фразеологізмів

ла́сий (ла́комий) шмато́к (кусо́к). Що-небудь найкраще, принадне, спокусливе, вигідне і т. ін. Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, .. з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (І. Цюпа); // Комфортне, забезпечене життя. Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, в Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива (Є. Гребінка). ла́сий шмато́чок. — Політику Жигмунта та Замойського воєвода брацлавський добре знав. Україна для них — ласий шматочок (Іван Ле); [Залєський:] А ласий шматочок! Хоч хлопська душа, а гарна, .. як намальована (В. Собко).

ла́сий (ла́комий) шмато́к (кусо́к). Що-небудь найкраще, принадне, спокусливе, вигідне і т. ін. Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, .. з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (І. Цюпа); // Комфортне, забезпечене життя. Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, в Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива (Є. Гребінка). ла́сий шмато́чок. — Політику Жигмунта та Замойського воєвода брацлавський добре знав. Україна для них — ласий шматочок (Іван Ле); [Залєський:] А ласий шматочок! Хоч хлопська душа, а гарна, .. як намальована (В. Собко).

ла́сий (ла́комий) шмато́к (кусо́к). Що-небудь найкраще, принадне, спокусливе, вигідне і т. ін. Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, .. з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (І. Цюпа); // Комфортне, забезпечене життя. Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, в Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива (Є. Гребінка). ла́сий шмато́чок. — Політику Жигмунта та Замойського воєвода брацлавський добре знав. Україна для них — ласий шматочок (Іван Ле); [Залєський:] А ласий шматочок! Хоч хлопська душа, а гарна, .. як намальована (В. Собко).

ла́сим о́ком, зі сл. погляда́ти, диви́тися і т. ін. З корисливими намірами, хтиво. Ласим оком поглядав на молоденьких кріпачок (Легенди..); Віддавна вже поглядав на неї [кухарку] ласим оком. Отже, не міг зважитися навіть на ніякий натяк (Л. Мартович).