-1-
іменник чоловічого роду, істота
(ласун) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ласа́ч ласачі́
родовий ласача́ ласачі́в
давальний ласаче́ві, ласачу́ ласача́м
знахідний ласача́ ласачі́в
орудний ласаче́м ласача́ми
місцевий на/у ласаче́ві, ласачу́, ласачі́ на/у ласача́х
кличний ласа́чу ласачі́

Словник синонімів

ЛАСУ́Н (той, хто любить ласощі),ЛАСОЛЮ́Б, ЛАСІ́Йрозм.,ЛАСОЛЮ́БЕЦЬрозм.,ЛАСОГУ́Брозм.,ЛАГОМИ́НЕЦЬрозм. рідко,ЛАСА́Чдіал.;СОЛОДІ́Йрозм. (той, хто любить солодке). Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (О. Копиленко); Ласії вина.. не розуміють, що найкоштовніший трунок у світі - тиша (Н. Рибак); А страшний ласач патлатий учаща та й учаща мед собі поволі й по роздоллі (Марко Вовчок).