ТОРКА́ТИкого, що (злегка натискувати на когось, щось), ТОРКА́ТИСЯкого, чого,ДОТОРКА́ТИСЯ[ДОТО́РКУВАТИСЯ]до кого-чого,ДОТОРКА́ТИрідко,ПРИТОРКА́ТИСЯ[ПРИТО́РКУВАТИСЯ]до кого-чого,ЧІПА́ТИ, ЗАЧІПА́ТИ, ЛА́ПАТИ, ЛА́ПАТИСЯза кого-що, розм.,ДОТИКА́ТИСЯдо кого-чого, кого, чого, діал.,ДОТИКА́ТИкого, діал.,ДОТУЛЯ́ТИСЯдо кого-чого, кого, чого, діал. - Док.: торкну́ти, торкну́тися, доторкну́тися, доторкну́ти, приторкну́тися, зачепи́ти, лапну́ти, лапну́тися, діткну́тися, доткну́тися розм.діткну́ти, доткну́тирозм.дотули́тися. Гафійка ніжно торкає Маркову бороду (Ю. Яновський); Чуючи приплив веселої сили, нарочито звішеними ногами торкався шини і спиць заднього колеса, відбиваючи на них рисковані такти (М. Стельмах); В той час, як його уста вже доторкаються її уст, вона підбиває його ногою, він падає (Леся Українка); Дівчина відчула, що до її руки ледве чутно доторкуються його губи (Ю. Шовкопляс); Люди, зітхаючи, обіймали свого Івана, тиснучи йому руки, або просто приторкалися до його одежі чи сивої, з прозеленню бороди (М. Стельмах); "Таке життя, такий закон", - подумав Дорош, любовно розглядаючи майстерно зроблене гніздечко, але не приторкуючись до нього руками, щоб пташка не змандрувала геть (Григорій Тютюнник); Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями за руки, за одіж, б’ють по лиці (І. Франко); Автомобіль щільно під’їздить до солдата, майже зачіпаючи його крилом (Ю. Яновський); Володько соромливо зирка на хазяїв, хтів щось сказати і не смів. Тільки лапав рукою те місце, де мав вирости вус (М. Коцюбинський); Гості ходили, пальцями дотикалися до прикрас, в захопленні головами хитали (А. Хижняк); Ступає юнак легенько, начеб і не дотуляється до землі (Я. Гримайло); Пробувала [Олена] кілька раз дотулитися клямки (Лесь Мартович).