ланцювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(бути ланцем) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ланцюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ланцю́ймо
2 особа ланцю́й ланцю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ланцюва́тиму ланцюва́тимемо, ланцюва́тимем
2 особа ланцюва́тимеш ланцюва́тимете
3 особа ланцюва́тиме ланцюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ланцю́ю ланцю́ємо, ланцю́єм
2 особа ланцю́єш ланцю́єте
3 особа ланцю́є ланцю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ланцю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ланцюва́в ланцюва́ли
жін. р. ланцюва́ла
сер. р. ланцюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ланцюва́вши