-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив лама́тися, лама́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа лама́тиметься лама́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа лама́ється лама́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
лама́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лама́вся, лама́всь лама́лися, лама́лись
жін. р. лама́лася, лама́лась
сер. р. лама́лося, лама́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лама́вшись

Словник синонімів

ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини),ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯрозм.;ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ, БИ́ТИСЯ (перев. на дрібні шматки, ударяючись об щось тверде або від поштовхів, струсів). - Док.: полама́тися, переломи́тися, перелама́тися, розлама́тися, поломи́тися, потрощи́тися, розколо́тися, надломи́тися, надлама́тися, розби́тися, поси́патися. Ламались, трощилися брили, лізли одна на одну крижані плахи (О. Гончар); Весло зачепилося за ванту, ударилося об мачту, переломилося (Ю. Яновський); Вершомет.. полетів через голову на кригу, відчувши, мабуть, інстинктивно, що лижа його переломилась (М. Трублаїні); Розламалося коритце, Де ллють коням воду (І. Франко); Це був твердий лід...Він уже не ломився (О. Досвітній); Приходить у рух все громаддя криг, вони розколюються, тріщать.. руйнуються (С. Скляренко); Стебло надломилося; Розбивається [камінь] надвоє, начетверо, на мільйони шматків і шматочків (Г. Хоткевич); Нехай горшки б’ються - на гончарову голову (М. Номис); Лукія стала на стілець і кулаком ударила у вікно. Посипалось скло, кров заюшила пальці (О. Донченко). - Пор. 1. розпада́тися.
ПОЗУВА́ТИ (намагатися справити враження поведінкою, словами, зовнішністю і т. ін.), РИСУВА́ТИСЯрозм.,КРИВЛЯ́ТИСЯрозм.,ЛАМА́ТИСЯрозм.Хоча за паном отаманом стежила тільки одна людина, він і перед нею позував, не розуміючи грані між великим і смішним (М. Стельмах); А друг мій не рисується картинно, Хоч стільки бачив на шляху крутім, Та чи не справжня мудрість його в тім, Що він життю радіє, мов дитина! (В. Бичко); Соломко враз перестав кривлятися, грізно глянув на своїх хлопців і очима показав на домкрат (М. Чабанівський); - Прочитав би щось, - приставав Микола. - Не ламайся, я не люблю проханих. Ну, давай свою лірику (І. Цюпа).
ПОРУ́ШУВАТИСЯ (зазнавати відхилень у своєму вияві, ході, виконанні тощо), ЛАМА́ТИСЯ, РУЙНУВА́ТИСЯ, ЗРИВА́ТИСЯрозм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯрозм. рідше, ПЕРЕБИВА́ТИСЯрозм., ПОРУША́ТИСЯдіал. - Док.: пору́шитися, полама́тися, злама́тися[зломи́тися], зруйнуватися, зірва́тися, перерва́тися, переби́тися. Невідомо було, хто приїхав, може, якраз ота всемогутня жінка з прокуратури, яка щоквартально навідується до цього спецзакладу наглядати, чи все гаразд, чи не порушується законність (О. Гончар); - Ти уяви собі дівчину, яка тільки й думає про те, що вона гарна! Та в неї ж уся психіка від цього ламається! (Є. Гуцало); Фізичне здоров’я його не руйнувалося з такого режиму, а ще ніби й ліпшало (А. Кримський); - О, знову зривається репетиція! - сплеснула в долоні дівчина. - Свята незабаром, а ні ви, ні Григорій не знаєте своїх ролей (П. Автомонов); Звечора засипляв Славко борзо. Одначе це спання переривалось йому зараз по півночі (Лесь Мартович).
РУЙНУВА́ТИСЯ (перетворюватися на руїни під дією ударів, струсу, природних явищ і т. ін.), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, НИ́ЩИТИСЯ, ВАЛИ́ТИСЯ, ЛАМА́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ЗАВА́ЛЮВАТИСЯ, ТРОЩИ́ТИСЯ, РОЗТРО́ЩУВАТИСЯ, РОЗРУЙНО́ВУВАТИСЯрідко;ОБВА́ЛЮВАТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, СИ́ПАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ (про дах, огорожу тощо). - Док.: зруйнува́тися, розвали́тися, зни́щитися, завали́тися, розлама́тися, розпа́стися, розси́патися, розтрощи́тися, розруйнува́тися, обвали́тися, ви́вітритися, обси́патися. Чи ти бачив: під час землетрусу Як за коротку хвилину руйнується все до останку (М. Зеров); Здавалось, ніби скелі падали, башти нахилялись, розвалювались (І. Нечуй-Левицький); Маєтки пустіли, нищилися, височенні палаци по селах стояли з розбитими вікнами (Панас Мирний); Там хата батьківська валиться, - нічим її полагодити (Панас Мирний); Раптом затріщало все, тісними стали береги, ламались, трощилися брили, лізли одна на одну крижані плахи (О. Гончар); Колісниця розламувалася на лету, з неї летіло залізо й дерево (П. Загребельний); Оселя, спалахнувши, розпалась у пожарі (М. Бажан); Вдарив такий грім, що башта розсипалась на шматочки (І. Нечуй-Левицький); Я торік.. Заїздив у своє село... Завалилась рідна хата, Рідну греблю рознесло... (О. Олесь); Сирота йшов по м’якому.. Крах! Розтрощилась равликова хатка (Є. Гуцало); За роки війни стійбище розруйнувалося, перетворилося в пустирище (О. Гончар); Після нічного бомбардування місто ще горіло, обвалювалися стіни лікарень і шкіл (В. Кучер); Повітка похилилась набік,.. огорожа сиплеться (І. Нечуй-Левицький); Я.. відчував крізь димку нерухому, як обсипався дах княжого дому (М. Зеров). - Пор. 1. розпада́тися.
УПИРА́ТИСЯ[ВПИРА́ТИСЯ] (виявляти упертість, уперто не робити чогось, наполягати на своєму), ОПИРА́ТИСЯ, ОПИНА́ТИСЯ, ЗАТИНА́ТИСЯ, ПРУЧА́ТИСЯ, НОРОВИ́ТИСЯрозм.,КОМИЗИТИСЯрозм.,ЄРЕПЕ́НИТИСЯрозм.,КОРО́ДИ́ТИСЯрозм.,ЛАМА́ТИСЯрозм.,КОЦЮ́БИТИСЯфам.,ОТЯГА́ТИСЯ[ОТЯ́ГУВАТИСЯ]діал.,БАСКАЛИ́ЧИТИСЯдіал.,КОБЕНИ́ТИСЯдіал. - Док.: упе́ртися[впе́ртися], опе́ртися, затя́тися, затнутися, знорови́тися, закомизитися, заєрепе́нитися, забаскали́читися, наповра́титисядіал.Асик упирався, як залиганий бичок, але йшов слідом (Ю. Збанацький); Стефан здвигав раменами, перечив мовчки головою, опирався спокусі (С. Ковалів); Ще й комизиться! Ще й опинається! (І. Нечуй-Левицький); Уляна затялася, що не поїде без Катрі (В. Кучер); - Це твоя кімната. Перевозь і родину, - мовила Груня. - І не пручайся (Я. Баш); - От і не відчеплюся, ніяк не відчеплюся, - нахабніє голос Гервасія. - Чого ще тобі комизитись? (М. Стельмах); - Ти не єрепенься, хлопче! Ми з тобою, здається, з першого дня умовились: слухати мене, як батька (І. Цюпа); [Тетяна:] Та нуте лиш перестаньте кородиться; випийте кубочок меду (І. Котляревський); - Ну-ну, чого б я ото коцюбився? (Ю. Шовкопляс); - Ні, йдіть ви, куме Семене, - отягався Сафат,.. бо боявся бога Стрибога (Ю. Мартич); - То ти вже приходь, Прохоровичу, перестань ото кобениться (І. Ле); - Як не збивав [бабу - їхати до сестри] - нічого не вийшло. Наповратилась, і хоч ти їй що (С. Олійник).

Словник фразеологізмів

лама́ти списи́. 1. за що, навколо чого, у чому і без додатка. Гаряче сперечатися за що-небудь, відстоювати щось, боротися за щось. Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (С. Добровольський); Почали виступати по одному. Головним чином ламали списи навколо конкретних кандидатур (І. Микитенко); Ще довго довелося Наливайкові та присутнім ламати списи у запальних розмовах з Камулеєм (Іван Ле). бага́то списі́в полама́ти. Тоді питання це .. стояло дуже гостро. Багато списів поламали прихильники однієї і другої групи (Ю. Яновський). лама́лися списи́. Він устав .. і, не мовивши й слова, ніби, окрім нього, нікого тут не було, наче щойно і не ламалися списи через його неслухняність і непоступливість, пішов до своєї кімнати (М. Олійник); // над чим. Пристрасно обговорювати що-небудь, шукати правильного розв’язання якоїсь справи. І доки на педагогічних радах в дискусіях ламають списи над тим, який шлях доцільніший: через працю — до знань чи через знання — до праці? — Кульбака дає по півтори, а то й по дві норми щодня (О. Гончар).

2. у чому, іст. Битися з ворогами. полама́ти спи́са. Ігор жадає Дону, ліпше йому загинути, ніж повернути коней, не поламавши списа у битві з половцями!.. (Василь Шевчук).

лама́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) греча́ний бу́блик. Неспішно реагувати на чиєсь прохання, чиюсь пропозицію і т. ін.; навмисне вагатися, упиратися, зволікати. — Ти не чуєш, що тебе старші питають?.. — Чую, Левку, не оглухла,— з серцем напівобернулась до нього.. — То чого тоді ламаєшся, мов гречаний бублик? — ще більше похмурнів Левко.— Ціни собі не можеш скласти? (М. Стельмах).

лама́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) ді́вка на виданні́. Прикидатися, упираючись, відмовляючись від чогось, приховуючи свої бажання. А він не хоче. Ламається, як дівка на виданні (А. Крижанівський).