-1-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лаку́за лаку́зи
родовий лаку́зи лаку́з
давальний лаку́зі лаку́зам
знахідний лаку́зу лаку́з
орудний лаку́зою лаку́зами
місцевий на/у лаку́зі на/у лаку́зах
кличний лаку́зо лаку́зи

Словник синонімів

ПРИСЛУ́ЖНИК (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), СЛУГА́, ПОПЛІ́ЧНИКрозм.,ПОПИ́ХАЧрозм.,ПОБІ́ГАЧрозм., ПОСІПА́КАрозм., ПІДПОМАГА́Чрозм., ПОШТУРХО́ВИСЬКОрозм., ЛАКЕ́Йзневажл., ЛЬОКАЙзневажл., ЛАКУ́ЗАзневажл., ЛАКИ́ЗАзневажл., ХОЛО́Пзневажл., ХОЛУ́Йзневажл.,РАБзневажл., ПЕСперев. із сл. вірний, сторожовий і т. ін., зневажл., ПРИСПІ́ШНИКзневажл. рідше, ПОШТУ́РКАЧдіал.- Тут дехто з ваших односельчан радив вам віддатися на ласку царських прислужників. Погана це порада! (А. Головко); Цензор підморгнув одному з своїх поплічників і тихо підступив до замріяного дивака, який все ще дивився в вікно (П. Колесник); Гарні харчі, добра платня робили своє діло: люди звикли до становища попихачів і потроху навчилися догоджати примхам вередливої господарки (Л. Яновська); Розпухла рука боліла майже три тижні, і цей час він був тільки за побігача (О. Досвітній); Він нидіє в коморі, поки прибіжать воєводські посіпаки і викурять його звідси (П. Загребельний); [Мати (до Лукаша):] Та невже ж ти не скажеш їй стулити губу? Що ж то, чи я їй поштурховисько якесь? (Леся Українка); - Власті тобі захотілось! Де ж пак, староста! А яка з тебе власть! Лакей нещасний! (І. Цюпа); То був кріпак. Але душею не льокай (В. Еллан); - Тату, а як справжнє прізвище Кажана?- Навіщо він тобі здався, той Кажан? Уламок імперії і панський лакуза (О. Донченко); Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський); За харчі вони стали вірними панськими псами (М. Стельмах); Без Вересая не можна було нам обійтись тоді, коли й самі слова "трудящий", "селянин", "простолюдин", "мужик" викликали роздратування у панів, у приспішників трону (П. Тичина); Походив, походив хлопець жебраним та й напросився до іншого ґазди за поштуркача (П. Козланюк).
ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗАрозм.,ДОГІ́ДНИКрозм.,ПРИ́ХВОСТЕНЬзневажл.,ЛАКЕ́Йзневажл.,ХОЛО́Пзневажл.,НИЗЬКОПОКЛО́ННИКзневажл.,ПЛАЗУ́Нзневажл.,ПІДЧИ́ХВІСТрозм.,ПІДЛИ́ЗАзневажл.,ПІДЛИ́ЗНИКзневажл.,ПІ́ДЛИЗЕНЬзневажл.,ЛИЗОБЛЮ́Дзневажл.,БЛЮДОЛИ́Ззневажл.,МИСКОЛИ́Ззневажл.,ЛИЗУ́Нзневажл.,ПОЛИ́ЗАЧзневажл.,ПІДЛИПА́ЙЛО[ПІДЛИПА́ЛО]зневажл.,ПІДШИВА́ЙЛОзневажл.,ЛАКИ́ЗАзневажл.,ЛАКУ́ЗАзневажл.,ЛЬОКА́Йзаст. зневажл.,ПІДХЛІ́БНИКзневажл.;ПІДЛЕ́СНИК, ОБЛЕ́СНИК, ЛЕСТУ́Нзаст. (той, хто діє лестощами, вихваляє когось тощо). Старшинські підлабузники пильно прислухалися по шинках до козацьких розмов (З. Тулуб); Ніхто не помітив, коли і куди утік панський прихвостень (В. Поліщук); Німії, подлії раби, Підніжки царськії, лакеї Капрала п’яного! Не вам.. За правду пресвятую стать І за свободу (Т. Шевченко); Не може він думати спокійно про тих, що зараз хазяйнують отам, в його рідному порту. Віслюки! Холопи капіталу (О. Гончар); Коли їх слуги, плазуни зрадливі, Підіймуть руки на всесвітню правду,.. - горе їм! (М. Рильський); - Ви, собаки, вилижіть полумисок після свого пана... ви підчихвости гетьмана Миколи Потоцького, князя Вишневецького... (І. Нечуй-Левицький); - Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого (Л. Глібов); А то ще Кутернога, Підлизник панський, пес отой... (М. Рильський); - Війт говорить! - Що він має говорити? Панський підлизень! (І. Франко); Царів та імператорів часто називають так чи інакше, скажімо: Великий, Хоробрий, Справедливий, але такі назвиська походять від лизоблюдів (П. Загребельний); Висміював [Шевченко] порядки, придворних блюдолизів, пузату, вигодовану старшину (О. Іваненко); Рота як слід він не вспіє роззявити, - Зараз готове усе: А мисколизи не знають, як славити, Те вихваляють і се (П. Грабовський); Волосні лизуни спішно почали наповняти людьми холодну кутузку (О. Ковінька); Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (О. Ільченко); - Кидай роботу: як страйкувати, то всім! - Страхопуди! Підлипайли! Перекинчики! (Ю. Смолич); [Яремчук:] Тепер.. усім його підлипалам - повна поразка (І. Муратов); Навчишся отак проскакувати поміж дощ тут, потім на роботі, потім у поезії. Лакиза тоді з тебе вийде, а не поет (Р. Іваничук); Коли мені підхлібник тисне руку, Тікаю геть від нього сам не свій (Д. Павличко); Пастух у полі - владар.. У ногах у нього вівці, Мов підлесники двірські (переклад Лесі Українки); Послухай, щирий друже мій! Ні, не облесник, не хвалій Тобі рядки ці пише! (переклад В. Мисика); Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині (Словник Б. Грінченка).