-1-
іменник жіночого роду, істота
(собака)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ла́йка ла́йки
родовий ла́йки ла́йок
давальний ла́йці ла́йкам
знахідний ла́йку ла́йки, ла́йок
орудний ла́йкою ла́йками
місцевий на/у ла́йці на/у ла́йках
кличний ла́йко ла́йки
-2-
іменник жіночого роду
(шкіра)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ла́йка ла́йки
родовий ла́йки ла́йок
давальний ла́йці ла́йкам
знахідний ла́йку ла́йки, ла́йок
орудний ла́йкою ла́йками
місцевий на/у ла́йці на/у ла́йках
кличний ла́йко ла́йки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ла́йка ла́йки
родовий ла́йки ла́йок
давальний ла́йці ла́йкам
знахідний ла́йку ла́йки
орудний ла́йкою ла́йками
місцевий на/у ла́йці на/у ла́йках
кличний ла́йко* ла́йки*
-3-
іменник жіночого роду
(сварка) * Але: дві, три, чотири ла́йки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ла́йка ла́йки
родовий ла́йки ла́йок
давальний ла́йці ла́йкам
знахідний ла́йку ла́йки, ла́йок
орудний ла́йкою ла́йками
місцевий на/у ла́йці на/у ла́йках
кличний ла́йко ла́йки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ла́йка ла́йки
родовий ла́йки ла́йок
давальний ла́йці ла́йкам
знахідний ла́йку ла́йки
орудний ла́йкою ла́йками
місцевий на/у ла́йці на/у ла́йках
кличний ла́йко* ла́йки*

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ла́йка ла́йки́
родовий ла́йки ла́йо́к
давальний ла́йці ла́йка́м
знахідний ла́йку ла́йки́
орудний ла́йкою ла́йка́ми
місцевий на/у ла́йці на/у ла́йка́х
кличний ла́йко* ла́йки́*

Словник синонімів

ГРУ́БОЩІ (грубі вчинки, слова), ГРУ́БІСТЬ, ГРУБІЯ́НСТВО, БРУТА́ЛЬНІСТЬ. З сумом вона помічала - неправдиві відповіді [сина], а то й грубощі, злість (П. Дорошко); За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); Зупинила її Осипова, оповідаючи про сторожа, який, упившися, наговорив грубіянств господареві камениці (І. Франко); Його брутальність і нетерпимість увійшли Мирославі в звичку, тому не зважала на них (М. Олійник). - Пор. ла́йка.
ЛА́ЙКА (образливе, принизливе слово), СВА́РКА, ПРОКЛІ́Н[ПРОКЛЬО́Нрідше], ПРОКЛЯ́ТТЯ (з лиховісним побажанням); МАТЮ́Крозм. (звич. з образливим ужитком слова "мати"). Саламур - зовсім не лайка, нічого в цьому образливого не бачу (О. Гончар); Не дай же, Боже, справдиться його сварка (Панас Мирний); Страшний лемент знявся у залі, на підлітка посипалися прокльони і лайки за те, що перервав сеанс (Ю. Щербак); На пошту.. вона вдерлася роз’ярена, з повним ротом проклять: - Що вони там думають, іроди? (О. Гончар); - Переймай! - загорланив він, вигрібаючись із води, кленучи дідів, прадідів і прапращурів таким матюком, що аж верби поприщулялися (Григорій Тютюнник). - Пор. гру́бощі.
СВА́РКА (гостра розмова, що супроводжується докорами, образами), СВА́РАперев. мн., ЛА́ЙКА, КОЛОТНЕ́ЧА, РОЗРА́ДА, СУ́ТИЧКА, БАТА́ЛІЯірон.,СВАРНЯ́розм.,ГРИЗНЯ́розм.ГРИЗОТНЯ́розм. рідше, ГРИЗО́ТАрозм. рідше, КРИКрозм., ЗА́КОЛОТрозм. рідше, ЗМАГА́ННЯрозм. рідше, ЗА́ЧІПКАрідше,КАЛАМУ́Трідше, ЗВА́ДАзаст., СВАРдіал., ПО́СВАРКАдіал.,ЗВЯ́ГАдіал.,ЗМА́ЖКАдіал., ДРА́ЧАдіал., ФУК діал;ПЕРЕПА́ЛКАрозм., ПІКІ́РУВАННЯрозм.,ПІКІРО́ВКАрозм.,ПЕРЕСВА́РКАдіал., ПЕРЕСВА́Рдіал., ПЕРЕДИ́РКАдіал.,ПЕРЕДРА́ЧКАдіал. (взаємне ображання гострими або лайливими словами). Лайка та сварка, бучі та колотнечі! Не було того дня, щоб вони між собою не лаялись (Панас Мирний); Днедавня свара!.. Час її забути (М. Зеров); - Мені усі ви рівні; я в ваші чвари та свари не мішаюсь (П. Куліш); Іноді доходило до гострих сутичок між матір’ю і дочкою (А. Хижняк); З тобою недолі нас кревно з’єднали - Не буде між нами розради (М. Старицький); - А в нас, вуйно, ввечері така була сварня у хаті (П. Козланюк); Після трьох днів гризні допіру Іван Федотович помирився з жінкою (С. Васильченко); І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Звичайне - гризота, сварка та бійка! Кого вони не пригнуть до землі (І. Франко); Орисі після такого домашнього заколоту зробилося погано (Григорій Тютюнник); Коло шинку кріпаків ціла юрба, позбивались у купу. Крик, гук, спірка, змагання (Панас Мирний); Свар не свайба (прислів’я); Вонищодня вагуються. Така звяга йде в дому (Ганна Барвінок); Кайдаш і Лаврін микались і собі в бабську змажку, кричали на все горло (І. Нечуй-Левицький); Данило з подивом прислухався до їхньої пересварки (М. Стельмах); Невже Цимбалу приємно підхоплювати оті колючі запитання, слухати сердиті перепалки (С. Журахович). - Пор. 1. сканда́л.