лазячий 2 значення
-1-
дієприкметник
(від: ла́зити)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ла́зячий | ла́зяча | ла́зяче | ла́зячі |
| родовий | ла́зячого | ла́зячої | ла́зячого | ла́зячих |
| давальний | ла́зячому | ла́зячій | ла́зячому | ла́зячим |
| знахідний | ла́зячий, ла́зячого | ла́зячу | ла́зяче | ла́зячі, ла́зячих |
| орудний | ла́зячим | ла́зячою | ла́зячим | ла́зячими |
| місцевий | на/у ла́зячому, ла́зячім | на/у ла́зячій | на/у ла́зячому, ла́зячім | на/у ла́зячих |
-2-
прикметник
(який має здатність лазити або закріплюватися на вертикальній поверхні)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ла́зячий | ла́зяча | ла́зяче | ла́зячі |
| родовий | ла́зячого | ла́зячої | ла́зячого | ла́зячих |
| давальний | ла́зячому | ла́зячій | ла́зячому | ла́зячим |
| знахідний | ла́зячий, ла́зячого | ла́зячу | ла́зяче | ла́зячі, ла́зячих |
| орудний | ла́зячим | ла́зячою | ла́зячим | ла́зячими |
| місцевий | на/у ла́зячому, ла́зячім | на/у ла́зячій | на/у ла́зячому, ла́зячім | на/у ла́зячих |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ла́зячий | ла́зяча | ла́зяче | ла́зячі |
| родовий | ла́зячого | ла́зячої | ла́зячого | ла́зячих |
| давальний | ла́зячому | ла́зячій | ла́зячому | ла́зячим |
| знахідний | ла́зячий, ла́зячого | ла́зячу | ла́зяче | ла́зячі, ла́зячих |
| орудний | ла́зячим | ла́зячою | ла́зячим | ла́зячими |
| місцевий | на/у ла́зячому, ла́зячім | на/у ла́зячій | на/у ла́зячому, ла́зячім | на/у ла́зячих |