лазячий 2 значення

-1-
дієприкметник
(від: ла́зити)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ла́зячий ла́зяча ла́зяче ла́зячі
родовий ла́зячого ла́зячої ла́зячого ла́зячих
давальний ла́зячому ла́зячій ла́зячому ла́зячим
знахідний ла́зячий, ла́зячого ла́зячу ла́зяче ла́зячі, ла́зячих
орудний ла́зячим ла́зячою ла́зячим ла́зячими
місцевий на/у ла́зячому, ла́зячім на/у ла́зячій на/у ла́зячому, ла́зячім на/у ла́зячих
-2-
прикметник
(який має здатність лазити або закріплюватися на вертикальній поверхні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ла́зячий ла́зяча ла́зяче ла́зячі
родовий ла́зячого ла́зячої ла́зячого ла́зячих
давальний ла́зячому ла́зячій ла́зячому ла́зячим
знахідний ла́зячий, ла́зячого ла́зячу ла́зяче ла́зячі, ла́зячих
орудний ла́зячим ла́зячою ла́зячим ла́зячими
місцевий на/у ла́зячому, ла́зячім на/у ла́зячій на/у ла́зячому, ла́зячім на/у ла́зячих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ла́зячий ла́зяча ла́зяче ла́зячі
родовий ла́зячого ла́зячої ла́зячого ла́зячих
давальний ла́зячому ла́зячій ла́зячому ла́зячим
знахідний ла́зячий, ла́зячого ла́зячу ла́зяче ла́зячі, ла́зячих
орудний ла́зячим ла́зячою ла́зячим ла́зячими
місцевий на/у ла́зячому, ла́зячім на/у ла́зячій на/у ла́зячому, ла́зячім на/у ла́зячих