лазар 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ла́зар Ла́зарі
родовий Ла́заря Ла́зарів
давальний Ла́зареві, Ла́зарю Ла́зарям
знахідний Ла́заря Ла́зарів
орудний Ла́зарем Ла́зарями
місцевий на/у Ла́зареві, Ла́зарю, Ла́зарі на/у Ла́зарях
кличний Ла́заре Ла́зарі

Словник фразеологізмів

ско́рчити Ла́заря, книжн. Прикинутися безталанним, нещасним. — Чого ти здихаєш [зітхаєш]? — гримнув на неї голова. — У чоловіка навчилася?.. Той теж, як прийшов, то такого Лазаря скорчив (Панас Мирний).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ла́зар ла́зарі
родовий ла́заря ла́зарів
давальний ла́зареві, ла́зарю ла́зарям
знахідний ла́заря ла́зарів
орудний ла́зарем ла́зарями
місцевий на/у ла́зареві, ла́зарю, ла́зарі на/у ла́зарях
кличний ла́зарю ла́зарі

Словник синонімів

ЖЕБРА́К (людина, яка живе з милостині), СТА́РЕЦЬ, ПРОХА́Ч, СТАРЦЮ́ГАзневажл., КАНЮ́КАзневажл., ТОРБА́Ррозм., ТОРБЕ́ШНИКрозм., ТОРБОТРЯ́Срозм. рідше,ТОРБОТРУ́Срозм. рідше,ПРОША́Кдіал., ДІДдіал.,ЛА́ЗАРзаст.Оксана.. взяла окраєць хліба, хотіла нести жебракові (В. Минко); Старці під берестом поснули (Т. Шевченко); Вона виймає з портмоне монетку і подає її прохачеві (Ю. Смолич); - Кобзар - то жебрак, старцюга, за милостину грає (Ф. Бурлака); - То таки треба доброї голови, щоб удати, аби не зробити з усіх нас торбарів! (А. Крушельницький); Голод з новою силою погнав на села торбешників (Ю. Збанацький); [Кміта:] Я мусив пошитись в торботруси й цим заробляв собі гроші на поживок (І. Нечуй-Левицький); Глумиться [Яким] старому й молодому, пакостить прошакові, шпурляє грудьми (С. Ковалів); Захтів у діда випросити хліба (М. Номис); Хто всякі квітки хлопцям пришиває? - Я, Варка Луценкова; хто.. лазарів передражнює? - Я! (Панас Мирний). - Пор. 1. бося́к.

Словник фразеологізмів

співа́ти (заво́дити / завести́) ла́заря. Прикидаючись нещасним, скаржитися на життя. І з лиця не старі, і душею молоді! Годі вам лазаря співати! Ще й заміж підете,— говорила Христина (І. Нечуй-Левицький); — Ну, завели лазаря, тепер до вечора не замовкнуть [жінки],— мовила Соломія (С. Добровольський).

співа́ти (заво́дити / завести́) ла́заря. Прикидаючись нещасним, скаржитися на життя. І з лиця не старі, і душею молоді! Годі вам лазаря співати! Ще й заміж підете,— говорила Христина (І. Нечуй-Левицький); — Ну, завели лазаря, тепер до вечора не замовкнуть [жінки],— мовила Соломія (С. Добровольський).

співа́ти (заво́дити / завести́) ла́заря. Прикидаючись нещасним, скаржитися на життя. І з лиця не старі, і душею молоді! Годі вам лазаря співати! Ще й заміж підете,— говорила Христина (І. Нечуй-Левицький); — Ну, завели лазаря, тепер до вечора не замовкнуть [жінки],— мовила Соломія (С. Добровольський).

-2-
іменник чоловічого роду, істота
(жебрак) [рідко]

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Ла́зар Ла́зарі
    родовий Ла́заря Ла́зарів
    давальний Ла́зареві, Ла́зарю Ла́зарям
    знахідний Ла́заря Ла́зарів
    орудний Ла́зарем Ла́зарями
    місцевий на/у Ла́зареві, Ла́зарю, Ла́зарі на/у Ла́зарях
    кличний Ла́заре Ла́зарі

    Словник фразеологізмів

    ско́рчити Ла́заря, книжн. Прикинутися безталанним, нещасним. — Чого ти здихаєш [зітхаєш]? — гримнув на неї голова. — У чоловіка навчилася?.. Той теж, як прийшов, то такого Лазаря скорчив (Панас Мирний).

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний ла́зар ла́зарі
    родовий ла́заря ла́зарів
    давальний ла́зареві, ла́зарю ла́зарям
    знахідний ла́заря ла́зарів
    орудний ла́зарем ла́зарями
    місцевий на/у ла́зареві, ла́зарю, ла́зарі на/у ла́зарях
    кличний ла́зарю ла́зарі

    Словник синонімів

    ЖЕБРА́К (людина, яка живе з милостині), СТА́РЕЦЬ, ПРОХА́Ч, СТАРЦЮ́ГАзневажл., КАНЮ́КАзневажл., ТОРБА́Ррозм., ТОРБЕ́ШНИКрозм., ТОРБОТРЯ́Срозм. рідше,ТОРБОТРУ́Срозм. рідше,ПРОША́Кдіал., ДІДдіал.,ЛА́ЗАРзаст.Оксана.. взяла окраєць хліба, хотіла нести жебракові (В. Минко); Старці під берестом поснули (Т. Шевченко); Вона виймає з портмоне монетку і подає її прохачеві (Ю. Смолич); - Кобзар - то жебрак, старцюга, за милостину грає (Ф. Бурлака); - То таки треба доброї голови, щоб удати, аби не зробити з усіх нас торбарів! (А. Крушельницький); Голод з новою силою погнав на села торбешників (Ю. Збанацький); [Кміта:] Я мусив пошитись в торботруси й цим заробляв собі гроші на поживок (І. Нечуй-Левицький); Глумиться [Яким] старому й молодому, пакостить прошакові, шпурляє грудьми (С. Ковалів); Захтів у діда випросити хліба (М. Номис); Хто всякі квітки хлопцям пришиває? - Я, Варка Луценкова; хто.. лазарів передражнює? - Я! (Панас Мирний). - Пор. 1. бося́к.

    Словник фразеологізмів

    співа́ти (заво́дити / завести́) ла́заря. Прикидаючись нещасним, скаржитися на життя. І з лиця не старі, і душею молоді! Годі вам лазаря співати! Ще й заміж підете,— говорила Христина (І. Нечуй-Левицький); — Ну, завели лазаря, тепер до вечора не замовкнуть [жінки],— мовила Соломія (С. Добровольський).

    співа́ти (заво́дити / завести́) ла́заря. Прикидаючись нещасним, скаржитися на життя. І з лиця не старі, і душею молоді! Годі вам лазаря співати! Ще й заміж підете,— говорила Христина (І. Нечуй-Левицький); — Ну, завели лазаря, тепер до вечора не замовкнуть [жінки],— мовила Соломія (С. Добровольський).

    співа́ти (заво́дити / завести́) ла́заря. Прикидаючись нещасним, скаржитися на життя. І з лиця не старі, і душею молоді! Годі вам лазаря співати! Ще й заміж підете,— говорила Христина (І. Нечуй-Левицький); — Ну, завели лазаря, тепер до вечора не замовкнуть [жінки],— мовила Соломія (С. Добровольський).