-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ладна́тися, ладна́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ладна́ймося, ладна́ймось
2 особа ладна́йся, ладна́йсь ладна́йтеся, ладна́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ладна́тимуся, ладна́тимусь ладна́тимемося, ладна́тимемось, ладна́тимемся
2 особа ладна́тимешся ладна́тиметеся, ладна́тиметесь
3 особа ладна́тиметься ладна́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ладна́юся, ладна́юсь ладна́ємося, ладна́ємось, ладна́ємся
2 особа ладна́єшся ладна́єтеся, ладна́єтесь
3 особа ладна́ється ладна́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ладна́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ладна́вся, ладна́всь ладна́лися, ладна́лись
жін. р. ладна́лася, ладна́лась
сер. р. ладна́лося, ладна́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ладна́вшись

Словник синонімів

ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь),ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯрозм.,РИХТУВА́ТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,РИШТУВА́ТИСЯрозм., ВИГОТОВЛЯ́ТИСЯдіал.;ЗБИРА́ТИСЯ, СПОРЯДЖА́ТИСЯ, РЯДИ́ТИСЯзаст.,ЗНАРЯДЖА́ТИСЯдіал.,ЗРЯДЖА́ТИСЯдіал. (перев. у дорогу). - Док.: підготува́тися, підгото́витися, приготува́тися, пригото́витися, наготува́тися, нагото́витися, нала́годитися, наладна́тися, налаштува́тися, нала́дитися, нарихтува́тися, прила́дитися, зібра́тися, споряди́тися, знаряди́тися, зряди́тися. Полк саме готувався форсувати річку (О. Гончар); На естраді вже оркестр приготовлявсь (П. Тичина); Мар’ян притаївся за дверима з сокирою в руці - приготувався боронити маєток (С. Чорнобривець); Йосипенко, уступаючи у сіни, почав обтирати ноги, викашлюватись, готовитись до стрічі (Панас Мирний); В цей час у приміщенні щось забрязкотіло, і назустріч Денисові виринув з порожнім відром німець. Роман наготувався стрибнути братові на допомогу (О. Гончар); Гурт заворушився і наготовився рушати (Ю. Смолич); Слуги лагодились в дорогу, запрягали коні (І. Нечуй-Левицький); Налагоджується [Ономай] йти (Леся Українка); На вороній воді вихлюпується дикий птах, полоще біле крило, ладнається у вирій (К. Гордієнко); Люди лаштувались виїжджати на схід (О. Гуреїв); От він налаштувавсь писати (А. Кримський); Наладжуватися на ярмарок; Ладяться козаки в дорогу (Марко Вовчок); Поки Неля рихтувалася до поїздки, Гаманюк гасав по місту за подарунками (М. Ю. Тарновський); - Ви заскоро приладилися, - сказав я до обох пань, поглянувши потім на свій годинник (О. Кобилянська); Треба мерщій риштуватись та в похід рушати (Б. Грінченко); Настя нагадала, що треба виготовлятися до поминального обіду (Л. Яновська); Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь (З. Тулуб); З ним споряджався в раптовий похід і мій батько (І. Цюпа); Пріч рядися, а хліб сій (М. Номис); Катерина.., слова не мовивши, подалася знаряджатися в дорогу (Л. Яновська); Почав мій Данило в дорогу зряджатись (Марко Вовчок).
ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯдо кого-чого (перев. про людину - набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ПРИЛАДНОВУВАТИСЯ[ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ], ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ[ПРИМІ́РЮВАТИСЯ], ПРИЖИВА́ТИСЯ, УЖИВА́ТИСЯ[ВЖИВА́ТИСЯ]де, у що,ПІДХО́ДИТИпід кого-що,ПРИПАСО́ВУВАТИСЯ, ПРИТИРА́ТИСЯрозм.,ПРИМА́ЗУВАТИСЯзневажл.,ПРИСМО́КТУВАТИСЯзневажл.,ПРИМІНЯ́ТИСЯрозм. рідко,ПРИСТРО́ЮВАТИСЯрозм.рідко;ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ[ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ], ПІДБИРА́ТИСЯ (під кого-що - до чиїхсь уподобань, смаків тощо); ПІДЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ЛАДНА́ТИСЯрозм. (перев. з метою жити в мирі, злагоді); АКЛІМАТИЗУВА́ТИСЯ, АДАПТУВА́ТИСЯ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ[ПРИЩЕПЛЯ́ТИСЯ] (також про живі організми - до нової обстановки, нового середовища). - Док.: пристосува́тися, призвича́їтися[призвичитисярідко], приладна́тися, прилаштува́тися, примі́ритися[примірятися], прижи́тися, ужи́тися[вжи́тися], підійти́, припасува́тися, прите́ртися, прима́затися, присмокта́тися, приміни́тися, пристро́їтися, підроби́тися, підібра́тися, підла́дитися, прила́дитися, акліматизува́тися, адаптува́тися, прищепи́тися. Аж не віриться, що одне село може бути таке розкидане і таке різновидне, що люди так бездоганно зуміли пристосуватися до умов, у які поставила їх природа (Ю. Мельничук); - Зараз я нічого не роблю. Я лише призвичаююсь і до лабораторій і до моїх помічниць (Ю. Шовкопляс); А я, значить, щоб не їсти чужого хліба, приладнався до ремесла, чоботарством зайнявся (В. Логвиненко); [Данило:] Ви куди, Харитоне Сильвестровичу? На старе місце? У свій забій? [Ганджа:] Та вже десь прилаштуюсь (Ю. Мокрієв); Звичайно ж, нерівня! Але чим більш хлопець відчував це, тим більше хотілось йому здружитися з ними. Уже як не примірявсь! І все дарма (А. Головко); - Звикли вже до Вільних Лук... .. - А чи довго звикати?.. Ви ж мені самі казали..: "Скоріше там приживайтесь" (В. Логвиненко); "Власність - є злодійство"? ..Цими словами Прудон зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіппа і Гізо (М. Стельмах); Він підходив під смак старого, щоб запобігти ласки в його (І. Нечуй-Левицький); До семи корінних гравців припасувалося четверо нових із запасних (Ю. Яновський); Він теж намагається притертися до робітників, влаштовує для них різні розваги (переклад С. Ковганюка); - Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян (В. Собко); [Ярошенко:] Ділянка для таких людей не має значення. Вони присмоктуються до нашої справи, як п’явки до живого організму... (О. Левада); Борідка клиночком, пальто, чи що воно, на ньому, аж полискується. А бриль... куховка, неначе. Як ти примінишся до нього, що ти скажеш йому? (А. Тесленко); Не може ж хронікер малої преси у кождому новому місті "пристроюватись" до іншої газети, се не так легко (Леся Українка); Місцевий хор мусить підроблятися під смак цієї публіки (Л. Смілянський); Віч-на-віч із Сагайдачним він говорив своєю звичною вибагливою мовою, не підроблюючись під голоту і більшість січовиків (З. Тулуб); Стась.. мусив провадити дуже пісну церковну розмову, підбираючись під клерикальний тон своїх тіточок та пісний тон ксьондза (І. Нечуй-Левицький); Може, й зле робить [Стаха], що всю свою душу і серце вкладає в цю любов. Коли б трохи менше любила, то не старалася б так на кожному кроці підладжуватись до нього (Ірина Вільде); Зовсім світ перевернувся! ..Що ж його робити? як його приладитись? (Панас Мирний); Хоч у Сюзанни й панська кров у жилах, та батько її завжди з козаками ладнався (І. Ле); - Цими днями всі ви підете у свої бойові розвідгрупи. Там акліматизуєтеся, парашут за спину - й туди!.. - махнув [Іван Сергійович] рішуче рукою (П. Автомонов); В київських краях Горпина гарно прищепилася і все відтягала своє повернення на Чернігівщину (Ю. Яновський).
УДАВА́ТИСЯ[ВДАВА́ТИСЯ] (завершуватися, здійснюватися успішно), ВИХО́ДИТИ, ЛА́ДИТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯрозм., ВИГОРЯ́ТИ[ВИГОРА́ТИрідше]розм.; ВИТАНЦЬО́ВУВАТИСЯрозм. - Док.: уда́тися[вда́тися], ви́йти, ви́горіти, ви́танцюватися. Грицько мучився зараз, хоч і намагався приховати це і розповідати якомога спокійніш. І це йому навіть удавалося (А. Головко); Банкет вийшов на славу (Панас Мирний); Без учителя чогось діло не ладилось, і співи скоро спинилися (С. Васильченко); Сподіваюсь, що і з "Хліборобом" діло вигорить (Леся Українка).
УЛА́ГОДИТИСЯ[ВЛА́ГОДИТИСЯ] (минути без неприємних наслідків), НАЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛАДНА́ТИСЯ, НАЛА́ДИТИСЯ, УТРЯСТИ́СЯ[ВТРЯСТИ́СЯ] розм., УЛАДНА́ТИСЯ[ВЛАДНА́ТИСЯ], ОБІЙТИ́СЯрозм., ПЕРЕМОЛО́ТИСЯрозм. - Недок.: ула́годжуватися[вла́годжуватися], нала́годжуватися, нала́джуватися, утряса́тися[втрясатися], ладна́тися, обхо́дитися, переме́люватися. Як би добре було, щоб усе влагодилось без нових судів (М. Стельмах); - Все буде, - з достойністю відповіла Катерина, - все наладнається, лише трохи терпеливості (Ірина Вільде); Заспокоював [Євген] себе: це перебування у таборі - прикре непорозуміння військового часу. Все утрясеться, і всім дадуть волю (Н. Рибак); Він лишився задоволений розмовою з контр-адміралом, бо, йдучи до штабу, не думав, що так усе добре обійдеться (В. Кучер).