ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь),ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯрозм.,РИХТУВА́ТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,РИШТУВА́ТИСЯрозм., ВИГОТОВЛЯ́ТИСЯдіал.;ЗБИРА́ТИСЯ, СПОРЯДЖА́ТИСЯ, РЯДИ́ТИСЯзаст.,ЗНАРЯДЖА́ТИСЯдіал.,ЗРЯДЖА́ТИСЯдіал. (перев. у дорогу). - Док.: підготува́тися, підгото́витися, приготува́тися, пригото́витися, наготува́тися, нагото́витися, нала́годитися, наладна́тися, налаштува́тися, нала́дитися, нарихтува́тися, прила́дитися, зібра́тися, споряди́тися, знаряди́тися, зряди́тися. Полк саме готувався форсувати річку (О. Гончар); На естраді вже оркестр приготовлявсь (П. Тичина); Мар’ян притаївся за дверима з сокирою в руці - приготувався боронити маєток (С. Чорнобривець); Йосипенко, уступаючи у сіни, почав обтирати ноги, викашлюватись, готовитись до стрічі (Панас Мирний); В цей час у приміщенні щось забрязкотіло, і назустріч Денисові виринув з порожнім відром німець. Роман наготувався стрибнути братові на допомогу (О. Гончар); Гурт заворушився і наготовився рушати (Ю. Смолич); Слуги лагодились в дорогу, запрягали коні (І. Нечуй-Левицький); Налагоджується [Ономай] йти (Леся Українка); На вороній воді вихлюпується дикий птах, полоще біле крило, ладнається у вирій (К. Гордієнко); Люди лаштувались виїжджати на схід (О. Гуреїв); От він налаштувавсь писати (А. Кримський); Наладжуватися на ярмарок; Ладяться козаки в дорогу (Марко Вовчок); Поки Неля рихтувалася до поїздки, Гаманюк гасав по місту за подарунками (М. Ю. Тарновський); - Ви заскоро приладилися, - сказав я до обох пань, поглянувши потім на свій годинник (О. Кобилянська); Треба мерщій риштуватись та в похід рушати (Б. Грінченко); Настя нагадала, що треба виготовлятися до поминального обіду (Л. Яновська); Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь (З. Тулуб); З ним споряджався в раптовий похід і мій батько (І. Цюпа); Пріч рядися, а хліб сій (М. Номис); Катерина.., слова не мовивши, подалася знаряджатися в дорогу (Л. Яновська); Почав мій Данило в дорогу зряджатись (Марко Вовчок).

ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯдо кого-чого (перев. про людину - набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ПРИЛАДНОВУВАТИСЯ[ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ], ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ[ПРИМІ́РЮВАТИСЯ], ПРИЖИВА́ТИСЯ, УЖИВА́ТИСЯ[ВЖИВА́ТИСЯ]де, у що,ПІДХО́ДИТИпід кого-що,ПРИПАСО́ВУВАТИСЯ, ПРИТИРА́ТИСЯрозм.,ПРИМА́ЗУВАТИСЯзневажл.,ПРИСМО́КТУВАТИСЯзневажл.,ПРИМІНЯ́ТИСЯрозм. рідко,ПРИСТРО́ЮВАТИСЯрозм.рідко;ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ[ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ], ПІДБИРА́ТИСЯ (під кого-що - до чиїхсь уподобань, смаків тощо); ПІДЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ЛАДНА́ТИСЯрозм. (перев. з метою жити в мирі, злагоді); АКЛІМАТИЗУВА́ТИСЯ, АДАПТУВА́ТИСЯ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ[ПРИЩЕПЛЯ́ТИСЯ] (також про живі організми - до нової обстановки, нового середовища). - Док.: пристосува́тися, призвича́їтися[призвичитисярідко], приладна́тися, прилаштува́тися, примі́ритися[примірятися], прижи́тися, ужи́тися[вжи́тися], підійти́, припасува́тися, прите́ртися, прима́затися, присмокта́тися, приміни́тися, пристро́їтися, підроби́тися, підібра́тися, підла́дитися, прила́дитися, акліматизува́тися, адаптува́тися, прищепи́тися. Аж не віриться, що одне село може бути таке розкидане і таке різновидне, що люди так бездоганно зуміли пристосуватися до умов, у які поставила їх природа (Ю. Мельничук); - Зараз я нічого не роблю. Я лише призвичаююсь і до лабораторій і до моїх помічниць (Ю. Шовкопляс); А я, значить, щоб не їсти чужого хліба, приладнався до ремесла, чоботарством зайнявся (В. Логвиненко); [Данило:] Ви куди, Харитоне Сильвестровичу? На старе місце? У свій забій? [Ганджа:] Та вже десь прилаштуюсь (Ю. Мокрієв); Звичайно ж, нерівня! Але чим більш хлопець відчував це, тим більше хотілось йому здружитися з ними. Уже як не примірявсь! І все дарма (А. Головко); - Звикли вже до Вільних Лук... .. - А чи довго звикати?.. Ви ж мені самі казали..: "Скоріше там приживайтесь" (В. Логвиненко); "Власність - є злодійство"? ..Цими словами Прудон зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіппа і Гізо (М. Стельмах); Він підходив під смак старого, щоб запобігти ласки в його (І. Нечуй-Левицький); До семи корінних гравців припасувалося четверо нових із запасних (Ю. Яновський); Він теж намагається притертися до робітників, влаштовує для них різні розваги (переклад С. Ковганюка); - Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян (В. Собко); [Ярошенко:] Ділянка для таких людей не має значення. Вони присмоктуються до нашої справи, як п’явки до живого організму... (О. Левада); Борідка клиночком, пальто, чи що воно, на ньому, аж полискується. А бриль... куховка, неначе. Як ти примінишся до нього, що ти скажеш йому? (А. Тесленко); Не може ж хронікер малої преси у кождому новому місті "пристроюватись" до іншої газети, се не так легко (Леся Українка); Місцевий хор мусить підроблятися під смак цієї публіки (Л. Смілянський); Віч-на-віч із Сагайдачним він говорив своєю звичною вибагливою мовою, не підроблюючись під голоту і більшість січовиків (З. Тулуб); Стась.. мусив провадити дуже пісну церковну розмову, підбираючись під клерикальний тон своїх тіточок та пісний тон ксьондза (І. Нечуй-Левицький); Може, й зле робить [Стаха], що всю свою душу і серце вкладає в цю любов. Коли б трохи менше любила, то не старалася б так на кожному кроці підладжуватись до нього (Ірина Вільде); Зовсім світ перевернувся! ..Що ж його робити? як його приладитись? (Панас Мирний); Хоч у Сюзанни й панська кров у жилах, та батько її завжди з козаками ладнався (І. Ле); - Цими днями всі ви підете у свої бойові розвідгрупи. Там акліматизуєтеся, парашут за спину - й туди!.. - махнув [Іван Сергійович] рішуче рукою (П. Автомонов); В київських краях Горпина гарно прищепилася і все відтягала своє повернення на Чернігівщину (Ю. Яновський).

УДАВА́ТИСЯ[ВДАВА́ТИСЯ] (завершуватися, здійснюватися успішно), ВИХО́ДИТИ, ЛА́ДИТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯрозм., ВИГОРЯ́ТИ[ВИГОРА́ТИрідше]розм.; ВИТАНЦЬО́ВУВАТИСЯрозм. - Док.: уда́тися[вда́тися], ви́йти, ви́горіти, ви́танцюватися. Грицько мучився зараз, хоч і намагався приховати це і розповідати якомога спокійніш. І це йому навіть удавалося (А. Головко); Банкет вийшов на славу (Панас Мирний); Без учителя чогось діло не ладилось, і співи скоро спинилися (С. Васильченко); Сподіваюсь, що і з "Хліборобом" діло вигорить (Леся Українка).

УЛА́ГОДИТИСЯ[ВЛА́ГОДИТИСЯ] (минути без неприємних наслідків), НАЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛАДНА́ТИСЯ, НАЛА́ДИТИСЯ, УТРЯСТИ́СЯ[ВТРЯСТИ́СЯ] розм., УЛАДНА́ТИСЯ[ВЛАДНА́ТИСЯ], ОБІЙТИ́СЯрозм., ПЕРЕМОЛО́ТИСЯрозм. - Недок.: ула́годжуватися[вла́годжуватися], нала́годжуватися, нала́джуватися, утряса́тися[втрясатися], ладна́тися, обхо́дитися, переме́люватися. Як би добре було, щоб усе влагодилось без нових судів (М. Стельмах); - Все буде, - з достойністю відповіла Катерина, - все наладнається, лише трохи терпеливості (Ірина Вільде); Заспокоював [Євген] себе: це перебування у таборі - прикре непорозуміння військового часу. Все утрясеться, і всім дадуть волю (Н. Рибак); Він лишився задоволений розмовою з контр-адміралом, бо, йдучи до штабу, не думав, що так усе добре обійдеться (В. Кучер).