-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ладна́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ладна́ймо
2 особа ладна́й ладна́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ладна́тиму ладна́тимемо, ладна́тимем
2 особа ладна́тимеш ладна́тимете
3 особа ладна́тиме ладна́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ладна́ю ладна́ємо, ладна́єм
2 особа ладна́єш ладна́єте
3 особа ладна́є ладна́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ладна́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ладна́в ладна́ли
жін. р. ладна́ла
сер. р. ладна́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ладна́вши

Словник синонімів

ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИрозм.,ЛА́ДИТИрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИрозм.,НАЛА́ГОДЖУВАТИрозм.,РИХТУВА́ТИрозм.,НАРИХТО́ВУВАТИрозм., ОБЛА́ДЖУВАТИрозм.,РИШТУВА́ТИрозм.,НАРЯДЖА́ТИрозм.,ОБРЯДЖА́ТИ[ОБРЯЖА́ТИ]розм.,ЛАДУВА́ТИдіал.,ПРИЛА́ГОДЖУВАТИдіал. - Док.: зготува́ти, підготува́ти, підгото́вити, згото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, зла́годити, нала́годити, наладна́ти, ви́ладнати, налаштува́ти, споряди́ти, нала́дити, зла́дити, прила́дити, нарихтува́ти, ви́рихтувати, обла́дити, наряди́ти, обряди́ти, обладува́тизаст.наладува́ти, прила́годити. Люди готували риболовне приладдя, сіті, гачки.., щоб рибалити в степових річках та озерах (З. Тулуб); Навчив колгоспників досконало підготовляти робоче місце для молотарок шахтар Василь Кучер (І. Волошин); Ешелон підготували до відправки на кілька годин раніше строку (В. Собко); Монголи готовили вже коней до від’їзду (І. Франко); Іван Половець наказав приготувати кулемети (Ю. Яновський); Звечора все наготовили, приладили, землероби сиділи в бригадній хаті, курили, перемовлялися, як завтра виїхати в поле (К. Гордієнко); - Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); Не інакше, як пастку якусь ладнають [козаки] (А. Головко); Лаштуй же, брате, гостру зброю, борзих коней обряджуй в путь (Н. Забіла); - Я вже тобі й воза помазала, і ярмо й занози налаштувала (І. Нечуй-Левицький); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клуночків збіжжя (А. Іщук); - Покормиш бджілок; казанок На кашу пшоняну наладиш (Я. Щоголів); Музики йдуть! Музики! Ладьте місце для музик! (І. Франко); Я мусіла ще собі і вбрання приладити (Леся Українка); Звеліли налагодити візок і пару коней (О. Стороженко); Порався в гаражі, рихтував "Москвича" в дорогу (О. Гончар); Тимофій обережно виніс з горниці.. великого грамофона і коробку пластинок, одімкнув, став нарихтовувати (Дніпрова Чайка); Чабан з наймитом обладжували воза (Марко Вовчок); А чумаки вже валку риштують (П. Куліш); Нарядити новий серп; Та мій милий у роботі, ладує цівочки, Тото мені на ширинку та й на топаночки (коломийка); Обладували вози в дорогу (Словник Б. Грінченка); Тихович мусивдоглянути, як засипали землею пеньки та трамбували землю, прилагоджуючи її до труїння (М. Коцюбинський). - Пор. 3. збира́ти.
ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯрозм.,ЛИГА́ТИСЯзневажл.,ТОВАРИШИ́ТИдіал.,КОМПАНУВА́ТИдіал.,КУМА́ТИСЯзаст.;ПОДРУГУВА́ТИрозм. (перев. про жінок); БРАТА́ТИСЯ, БРАТА́ТИрідше (виявляти братні почуття); ЛЮБИ́ТИСЯ (про особливо близькі стосунки між друзями); ХОДИ́ТИрозм.,ВОДИ́ТИСЯрозм.,ЗНА́ТИСЯрозм.,ПЛУ́ТАТИСЯзневажл. (проводити багато часу разом). - А я з тобою... я хотіла б дружити... говорити про все... щоб у нас не було заборонених тем (Є. Гуцало); Нікому й в голову не могло прийти, що вони були будь-коли знайомі, а тим більше товаришували (І. Багряний); З усіх людей в нашій кіностудії я найбільше подружився з тьотею Любою та ще приятелював з кінооператором Фокіним (Л. Смілянський); Це просто було особливе якесь уміння ладнати з людьми, ладити по-простому, по-життєвому (Г. Хоткевич); З добрим дружись, а лихих стережись (прислів’я); Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами (І. Нечуй-Левицький); Грицько з Іваном компанували (Словник Б. Грінченка); Майже з усіма людьми в тій околиці він добре знався і братався, а з багатьма то й кумався (переклад М. Лукаша); Марія Дмитрівна знала її віддавна, ще з гімназії, де вони вчилися, подругували (Дніпрова Чайка); Жила проти нас міщаночка... Дуже вони з Настею любилися; як сестри рідні - все було вкупці (Марко Вовчок); [Юда:] Хто такі всі ті, що з ним ходили? Все рибалки більш (Леся Українка); Нікуди від матері ні на п’ядь [Оксана] і ні з ким вже нігде не водилась і не зналась (Г. Квітка-Основ’яненко).
ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ[РИШТУВА́ТИ]розм.,ЗНАРЯДЖА́ТИдіал.,ЗРЯДЖА́ТИдіал.,ПОРЯДЖА́ТИдіал.,ОПОРЯ́ДЖУВАТИрідко;ОБМУНДИРО́ВУВАТИ (забезпечувати обмундируванням). - Док.: зібра́ти, споряди́ти, зладна́ти, опоряди́ти, зрихтува́ти, знаряди́ти, зряди́ти, поряди́ти, обмундирува́ти. Ти збирай мене знов у мандрівку (М. Нагнибіда); - Паніматко! Спорядіть обох [синів]: пан звелів і Василя брати! (Марко Вовчок); Лагодила [мати] їх [синів] цілу ніч у дорогу (В. Стефаник); Вернуся, мамо, трактористом До села. Починай ладнать харчі, Виїжджаю уночі (О. Підсуха); - Ідіть, ідіть, мені лаштуйте все, що треба у дорогу! (П. Тичина); Фронт подався. Станіслав кинули раптово. Анатоль не встиг навіть опорядити своєї валізки (Я. Качура); [Онися:] Іване, біда. Гайдамаків не вдалося замкнути в казармі. Їх риштують у дорогу (Д. Бедзик); Треба синів на чужину зряджати (Марко Вовчок). - Пор. 1. готува́ти.
ЛА́ГОДИТИ (усуваючи пошкодження, робити придатним для користування), ЛАДНА́ТИ, ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЛА́ДИТИрозм.,НАПРАВЛЯ́ТИрозм.,ОПРАВЛЯ́ТИрозм.рідко,ЛАТА́ТИСЯрозм.рідко;ПІДПРАВЛЯ́ТИ (незначні пошкодження); РЕМОНТУВА́ТИ (перев. механізми); ЛАТА́ТИ, ЗАЛА́ТУВАТИ (перев. ліквідуючи отвори). - Док.: пола́годити, поладна́ти, зала́годити, спра́вити, попра́вити, пола́дити, напра́вити, опра́вити, підпра́вити, відремонтува́ти, полата́ти, залата́ти. Прокіп з Гущею лагодять сіялку (Ю. Яновський); Дівчата.. ладнають рівчак (О. Донченко); - Натренований [Борис Савович] так, що може в цілковитій темряві навпомацки пробоїну залагодити (О. Гончар); Вони обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне - справляли (Панас Мирний); Один дурень зіпсує, що й десять розумних не поправлять (прислів’я); У землянці батько, сивий лісоруб, Повстанців жде з походу, править зброю (М. Стельмах); Найманий шофер ладить машину (Ю. Яновський); Яць.. направляв цебер-двоушник (І. Франко); - Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (І. Котляревський); - Перекур, - кидає незадоволено шофер. - Лататись будемо (Ю. Збанацький); Петру трохи підправив соху (М. Чабанівський); Складні вузли та два мотори відвезли у Косопілля, а що простіше - самі трактористи ремонтують (М. Зарудний); Софія.. сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Навесні залатали сяк-так почорнілу стріху, трохи менше текло (С. Журахович). - Пор. 2. нала́годжувати.
МАЙСТРУВА́ТИ (робити, виготовляти щось перев. ручним способом), СПОРУ́ДЖУВАТИ[СПОРУДЖА́ТИ]розм.,СПОРЯДЖА́ТИрозм.,ЛА́ГОДИТИрозм.,ЛАДНА́ТИрозм. - Док.: змайструва́ти, споруди́ти, споряди́ти, зла́годити, зладна́ти, зла́дитирозм.Вдома Валя споруджував двигунці, майстрував іграшкові електропоїзди (О. Гончар); Того року батько спорядив мені прехороші ґринджольці (Марко Вовчок); Лиш де-де в кошарах цюкали теслі, лагодячи нові цямрини для ям (І. Франко); Сапери ладнали плоти (М. Нагнибіда); От якби який-небудь механічний психометр винайти, похожий на той, що зладив Вундт для міряння інтенсивності чуття (І. Франко).
НАСТРО́ЮВАТИ (музичний інструмент), СТРО́ЇТИрідше,НАЛАШТО́ВУВАТИ, НАЛА́ГОДЖУВАТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИрозм. рідше (струнні інструменти). - Док.: настро́їти, налаштува́ти, нала́годити, нала́дити, наладна́ти, напра́вити, настру́нчити. Оркестранти поставили перед собою списані нотами аркуші й почали настроювати інструменти (О. Іваненко); І я сьогодні ліру строю На лад веселий і твердий (В. Самійленко); Поспішаючись, щоб бува не передумали пани, налагоджує він скрипку (С. Васильченко); Всміхнувся старенький, бандуру ізняв. ..Наладив ось струни (І. Манжура); Взяв він ліру, довго ладив (Я. Щоголів); Може, здалося - снилось мені, Що птахи в небі ладнають струни (М. Гірник); Микола направив струни, повів смичком, - і жалібна пісня розляглася по хаті (І. Нечуй-Левицький); Довбня, наструнчивши скрипку, поцигикав-поцигикав і вийшов насеред хати (Панас Мирний).
НАЛА́ГОДЖУВАТИ (робити щось готовим, придатним для вжитку, користування, приводити в потрібний для роботи, вживання стан), НАЛАШТО́ВУВАТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛА́ДИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, РИХТУВА́ТИ, НАРИХТО́ВУВАТИрозм.; НАСТРО́ЮВАТИ, РЕГУЛЮВА́ТИ (механізм, верстат і т. ін.). - Док.: нала́годити, налаштува́ти, нала́дити, зла́дитирідконаладна́ти, зла́годитирозм.напра́вити, ви́рихтувати, нарихтува́ти, настро́їти, відрегулюва́ти. Товариші по бригаді налагоджували стрічковий транспортер (М. Ю. Тарновський); [Гармаші] одразу ж кинулись до ворожих єдинорогів і почали налаштовувати їх до стрільби (С. Добровольський); Привезли кіномеханіки апарати, стали екран лаштувати у клубі (В. Козаченко); Не барився Володя і скоро наладив свій приймач (М. Трублаїні); Ужеладнають два човни з білими полотнищами на списах (І. Ле); Василина подала йому вечерю та й пішла лагодити постіль (Л. Мартович); Кулеметники зняли чохли з кулеметів і ладили стрічки (Ю. Яновський); Копати починаєм завтра, вранці-рано. А сьогодні хай кожен направить свої рискалі, лопати, заступи, ..коновки - носити накопану землю (О. Ільченко); - Чотири дні рихтував я машину, лагодив хазяйці поламані штахети (Є. Кравченко); Він досиджував до світанку, потім настроював будильника на восьму годину, кидався на кушетку (М. Ю. Тарновський); В майстерні регулювали сівалки - одну й другу, що їх узавтра доведеться чіпляти до трактора (Ю. Яновський). - Пор. 1. ла́годити.
УСТАНО́ВЛЮВАТИ[ВСТАНО́ВЛЮВАТИ] (поміщати десь, підготовляючи до використання), ПРИПАСО́ВУВАТИ, ПРИЛАШТО́ВУВАТИ, ЛАДНА́ТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ. - Док.: установи́ти[встанови́ти], припасува́ти, прилаштува́ти, приладна́ти, примости́ти. Щоб прискорити роботу, монтували [монтажники] блоки конструкцій на землі і потужним краном установлювали всю споруду на належне місце (Д. Ткач); Мельник з мотористом показували їм млина і клопоталися, де тут і як краще встановити генератора (В. Кучер); Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів, і свою лукаву долю, Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький); Він прилаштовував нову стрілу, вибираючи собі ціль (А. Хижняк); Двоє фізкультурників вносять маленький столик і стілець і ладнають їх біля брами (П. Кочура); Натискую рукою білого ґудзика електричного дзвінка, якого колись сам приладнав (Ю. Мушкетик).
II. ШИКУВА́ТИ (ставити в ряд, шеренгу тощо), ВИШИКО́ВУВАТИ, СТРО́ЇТИ, ВИСТРО́ЮВАТИ, ЛАДНА́ТИрозм.,ЛАШТУВА́ТИрозм.,ШЕРЕГУВА́ТИзаст. - Док.: пошикува́ти, ви́шикувати, ви́строїти, ви́ладнати, ви́лаштувати. Коли треба було шикувати новобранців, воєнком Лисенко викликав колишнього командира роти й доручив це йому (О. Сизоненко); З самого ранку нас вишиковували на перевірку (В. Козаченко); Янош їх [жандармів] вистроював, подавав команди, проводив бойовим порядком вулицями села (С. Скляренко); Вистроївши матросів у два ряди, повідомив [Зеленцов] про наказ командування (В. Кучер); Ладнав [комісар] партизанів, споряджав у похід підводи, зброю (І. Ле); Діденко хутенько лаштує полонених (Ю. Яновський); Військо збирає [молодець], під Львовом стає.., все шерегує (пісня).