-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | кіраси́р | кіраси́ри |
| родовий | кіраси́ра | кіраси́рів |
| давальний | кіраси́рові, кіраси́ру | кіраси́рам |
| знахідний | кіраси́ра | кіраси́рів |
| орудний | кіраси́ром | кіраси́рами |
| місцевий | на/у кіраси́рові, кіраси́рі | на/у кіраси́рах |
| кличний | кіраси́ре | кіраси́ри |
Словник синонімів
ВЕ́РШНИК (людина, що їде верхи на коні), ВЕРХІВЕ́ЦЬ, ЇЗДЕ́ЦЬ, НАЇ́ЗНИК, ВЕРХОВИ́Й, КІ́ННИЙ рідко, ВЕ́РХІВЕНЬ рідко, ВЕ́РШЕНЬ рідко, КОМО́ННИК заст., ВЕРХОВИ́К діал., ЇЗДУ́Н діал.; ДЖИГІ́Т (умілий і вправний їздець); КІННО́ТНИК, КАВАЛЕРИ́СТ, КІ́ННИК розм. рідко (військовий вершник); ГУСА́Р (вершник легкої кавалерії); КІРАСИ́Р іст., РЕ́ЙТАР (вершник важкої кавалерії); ША́БЛЯ (один боєць-кіннотник - при вказуванні на кількість бійців). Тепер Тадикові чітко було видно коня й вершника на тлі нічного неба (Григорій Тютюнник); І в одну мить.. на пригорку з’явились верхівці (І. Нечуй-Левицький); Прозорим льодом по ріці Промчали дзвінко два їздці (М. Бажан); Відбирав я тоді від наїзника Лебедя [коня] і вів його в.. стайню (Ю. Збанацький); Розступились і дали проїхати верховим і ридванові (П. Куліш); Зібрав [Турн] і кінних, і піхотних І всіх для битви шиковав (І. Котляревський); Не перебігли й половини яру, аж перед ними зачорніло кілька верхівнів (Б. Грінченко); - Здоров був, Барило, - озвався передовий вершень (О. Стороженко); Лісом.. їхала дружина вершників. Були це озброєні комонники (Ю. Опільський);- А чи довго туди їхати верхи? - Хто його зна, як який їздун (Словник Б. Грінченка); - Джигіти з Саїдом на конях роз’їжджають по кишлаку (І. Ле); Пил шляхами битими в’ється під копитами - бурею кіннотники мчать по стороні (М. Упеник); Двадцять п’ять юних кавалеристів училися сідати, їздити і злазити з коней (І. Багмут); Видно було на стежках і шляхах довкола місточка то одиноких кінників, возових та піших, то цілі валки (І. Франко); Гусари чванились один перед одним дорогими баскими кіньми та кінською збруєю (І. Нечуй-Левицький); Проїхав учвал.. загін кірасирів (Н. Рибак); [2-й гонець:] Полковнику, шляхтичі йдуть на табір наш. Всередині рейтари (О. Корнійчук); Битися до останньої шаблі.
ПА́НЦИРНИК (стародавній воїн, що бився у панцирі), ЛА́ТНИК, ПА́НЦЕРНИК заст.; КІРАСИ́Р (кінний). Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними - кольчужники. Потім панцирники (О. Довженко); Козаки з келепами в руках кинулися на латників (Н. Рибак); Кірасир.. уже й рубонув би, коли б в останню мить не вихопився на коні якийсь чужинець (О. Ільченко).