-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний кі́птя́ва  
родовий кі́птя́ви  
давальний кі́птя́ві  
знахідний кі́птя́ву  
орудний кі́птя́вою  
місцевий на/у кі́птя́ві  
кличний кі́птя́во*  

Словник синонімів

ДИМ (суміш продуктів згоряння, що виділяються в повітря),КУ́РИВОрозм.;КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ (густий, чорний); ЧАД (їдкий, задушливий - перев. при поганому горінні). Мов туманом, сірим димом оповиті села, ліси, поля, і луги... (Т. Осьмачка); До неба підіймалась хмара пари, як куриво од великого пожарища (О. Стороженко); Свічка горіла, і вогник її покрученою ледь тріпотливою цівкою кіптяви тягся догори (Ю. Смолич); Дим у кузні, кіпоть сиза... (І. Нехода); Погасла свічка, - тільки кінчик ґнота Червону іскру кидає в темноту, Страшенний чад розливши навкруги (П. Грабовський).
ПИЛ (дрібні частинки ґрунту, що зависають у повітрі або вкривають якусь поверхню), ПО́РОХ, ПОРОХНЯ́ВА, ПОРОХНЯ́рідше, ПОРОХНО́рідше, ПРАХзаст.; ПИЛЮ́ГАрозм., ПИЛЮ́КАрозм., ПИЛЯ́КАрідше, КО́ПІТрозм. рідше (густий); КУ́РЯВА, КУ́РИЩЕпідсил., КІ́ПТЯВАрозм., КІПТЯ́ГА́розм., КІПТЮГА́розм., КУРА́діал. (перев. у повітрі); КУШПЕЛА́діал. (клубами в повітрі). Потривожений пил, що досі тихо спочивав в меблях, тепер курився димом та крутився в повітрі (М. Коцюбинський); Під ногами пересохла земля оберталась на порох (П. Панч); Гуде, висвистує оскаженілий вітер.., жбурляє почорніле листя, кушпелить порохнявою (А. Хижняк); Видно, в кабінеті пилюки не бояться - порохня шаром лежить на.. плакатах чи діаграмах (О. Гончар); Йшов [мандрівник] не кваплячись та й не гаючись.. Порохно світилось у його слідах (І. Франко); І пити дасть [мати], і отрясе, Одує прах з його хітона (Т. Шевченко); Грузовик загудів, рушив з місця і за мить заховався у густих, високих хмарах сухої пилюги (В. Собко); Коло натовпу група дітей бігають, брьохають по пиляці (Ю. Яновський); Наче череда йде - такий копіт зіб’ють (А. Свидницький); Ціле небо було не голубе, а жовто-сіре, бо дрібная-дрібнесенькая порохня-курява геть оповила його... (А. Кримський); Спершу в курищі, видно було, маячило щось чорне, а чимдалі, то все більше і більше скривався віз з очей (Панас Мирний); Іде череда й стадо овечок, збиваючи кіптяву (Олена Пчілка); З-під гнідкових ніг та з-під воза почина вириватись кіптяга, курить, обдає вас пилом (Панас Мирний); Чорна кіптюга, підхоплена вітром, носилася понад шляхом, осідаючи на білі сорочки (Григорій Тютюнник); Іде чумак заморений, курою покритий (Я. Щоголів); Сіра кушпела застелила виднокіл позаду (Ю. Мушкетик).
СА́ЖА (чорна порошкова маса, що утворюється від згорання палива на стінках печей, димоходів і т. ін.), КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ, СОПУХАдіал.Стеля чогось чорна, неначе сажею обмазана (І. Нечуй-Левицький); Пороховий дим закривав сонце, осідав кіптявою на солдатські обличчя (П. Кочура); - Отут має бути й ваша квартира, - мовив [сторож], засвітивши каганчик, чорний од кіптю (С. Васильченко); Сорочки чорні, як сопуха (П. Куліш).