кіпоть 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(кіптява)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | кі́поть | |
| родовий | кі́птю | |
| давальний | кі́птю, кі́птеві | |
| знахідний | кі́поть | |
| орудний | кі́птем | |
| місцевий | на/у кі́пті, кі́птю | |
| кличний | кі́птю* |