-1-
іменник чоловічого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний кіпе́ць кіпці́
родовий кіпця́ кіпці́в
давальний кіпцю́, кіпце́ві кіпця́м
знахідний кіпе́ць кіпці́
орудний кіпце́м кіпця́ми
місцевий на/у кіпці́, кіпцю́ на/у кіпця́х
кличний кіпцю́* кіпці́*

Словник синонімів

ГОРБО́К (невисокий горб), ГО́РБИК, ПА́ГОРБОК, МОГИ́ЛКА, ПРИ́ГОРБОКрозм., КІ́ПЧИКрозм., КІ́ПЕЦЬдіал.;КУ́ПИНА́ (на луці, болоті). З горбка я почав спускатися по схилу донизу (Є. Гуцало); Щодуху він на горбик вибіг, став І довго-довго видом тим впивався, Що розстелився перед ним (І. Франко); Земля простеляла переді мною пагорбки й лощини (Ю. Яновський); Річечки спускалися з гір, рили талий сніг, розтоплювали; у полі могилки показалися (Панас Мирний); Отіняв її [криницю] тернами оброслий кіпчик (І. Франко); Подався [Петрій] до невеличкого кіпця, зарослого терням (І. Франко); Пнеться, як жаба на купину (прислів’я).