-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний кінь ко́ні
родовий коня́ ко́ней
давальний коне́ві, коню́ ко́ням
знахідний коня́ ко́ні, ко́ней
орудний коне́м кі́ньми, ко́нями
місцевий на/у коні́, коне́ві на/у ко́нях
кличний ко́ню ко́ні

Словник синонімів

КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КАрозм.,КОМО́НЬзаст.;КОНИ́СЬКОрозм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НАрозм.,КОНИ́НАрозм.,КОНЯЧИ́НАрозм.,ПАТИ́КАзневажл., ШКІ́НЬКАдіал. (перев. худий або слабосилий, заморений); ДРАБИНЯ́Крозм. (худий, з випнутими ребрами); ЛОША́К (молодий); ГРОМА́Кдіал. (баский); СКАКУ́Н (з високими біговими якостями); ЖЕРЕБЕ́ЦЬ, ЖЕ́РЕБрідше,О́ГИР (некастрований самець); СТА́ДНИКдіал. (плідник при табуні); МЕ́РИНрозм. (кастрований); ТАРПА́Н (дикий); МУСТА́НГ (здичавіла тварина в Північній Америці); ДРАБА́НТзаст. (манежний). Зупиняється кінь. Понокав Іван: - Що, вже їхати лінь? - Смикнув за вудила, пришпорив шкапину... (І. Нехода); Карпо і Лаврін купили й собі по коняці (І. Нечуй-Левицький); Комоні ржуть, почувши дим війни (І. Кочерга); Приволікся конисько, як уже не раз, сам один додому (О. Кобилянська); Сліпа Гершкова шкапа, яку все село звало "великомучениця", була така байдужа до всього, що вже й не обганялась од мух (П. Козланюк); Цей їде сліпою кониною, той їде сліпою кониною (Лесь Мартович); Парубок всміхнувся і, подивившись на конячину, іронічно спитав: - Вона ж хоч вітер повезе? (В. Винниченко); Машталір той знай своїх патик поганя (Г. Квітка-Основ’яненко); Невеличка шкінька на лихому возі привезла до шпиталю болящого (Панас Мирний); Восени лошаки вже будуть на іподромах, виборюватимуть призи у великому дербі (О. Гончар); Сівши на таратайку, запряжену парою добрих громаків, торкнув [пан] рукою пишно вбраного кучера (О. Ільченко); Не у стайні, не в загоні, А на волі стригуни, Ех, і коні, скачуть коні, Буйногриві скакуни (М. Шеремет); Коні зовсім перестали пастися, збилися всі докупи: лошата з кобилами всередині, а жеребці оточили їх щільним колом (З. Тулуб); Колись це був добрий жереб, зараз він стояв старий, сухоребрий серед двору (С. Скляренко); Зіньків огир пролопотів галопом із двору (В. Кучер); - Ще за моєї пам’яті сайгаки, тарпани в степах водились (О. Гончар); Мустанги зграйно Пасуться між саван (М. Рильський).
ЛОША́ (маля кобили), ЛОША́ТКОпестл.,ЛОШАЧО́Кпестл.,ЖЕРЕБ’Я́, КОНЕНЯ́пестл.,КОНЯ́розм.рідше; СТРИГУ́Н, СТРИГУНЕ́ЦЬпестл., СТРИЖЧА́ (однорічне лоша). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Гончар); А біля воза бігає лошатко (Д. Павличко); Він пішов на ярмарок і купив лошачка. Носив йому трави, напував джерельною водичкою і чекав, аби лошачок виріс у доброго коня (казка); Жереб’я схопилося, потрусилося, і з’явився з нього прекрасний Татош (казка); Верхи з поля гнав лошат-стригунів брат Федот (М. Рудь); І от, натомлені, притихлою ходою Вони [коні] вертаються. Лиш кілька стригунців Не хочуть ні вівса, ні сну, ні супокою (М. Рильський); Який тут розум.. - розкидать пашню без діла? Неначе нікуди подіть! Стрижчаті б дав, то й я б [Шкапа] поїла (Л. Глібов).

Словник фразеологізмів

залі́зний (стале́вий) кінь. Трактор. Їде Олеся Кулик на тракторі, а за нею жінки правують залізними кіньми, вся ланка гуркотить (О. Ковінька).

[і] коне́м не дожене́ш. 1. зі сл. тіка́ти, бі́гти і т. ін. Дуже швидко. Біжать літа й конем не доженеш (Легенди..). коне́м не догна́ти. Тікає [фашист] — конем не догнати (О. Гончар).

2. кого. Хто-небудь дуже швидкий, прудкий, швидко бігає. Сина держать коло неї [вдови], щоб не влизнув, бо знало все село, що його й конем не доженеш (П. Куліш); Він [Балабуха] почував, що й Горацій кудись утік, Аристотеля й конем не доженеш (І. Нечуй-Левицький).

[і] коне́м не дожене́ш. 1. зі сл. тіка́ти, бі́гти і т. ін. Дуже швидко. Біжать літа й конем не доженеш (Легенди..). коне́м не догна́ти. Тікає [фашист] — конем не догнати (О. Гончар).

2. кого. Хто-небудь дуже швидкий, прудкий, швидко бігає. Сина держать коло неї [вдови], щоб не влизнув, бо знало все село, що його й конем не доженеш (П. Куліш); Він [Балабуха] почував, що й Горацій кудись утік, Аристотеля й конем не доженеш (І. Нечуй-Левицький).

[і] коне́м не дожене́ш. 1. зі сл. тіка́ти, бі́гти і т. ін. Дуже швидко. Біжать літа й конем не доженеш (Легенди..). коне́м не догна́ти. Тікає [фашист] — конем не догнати (О. Гончар).

2. кого. Хто-небудь дуже швидкий, прудкий, швидко бігає. Сина держать коло неї [вдови], щоб не влизнув, бо знало все село, що його й конем не доженеш (П. Куліш); Він [Балабуха] почував, що й Горацій кудись утік, Аристотеля й конем не доженеш (І. Нечуй-Левицький).

на коні́, зі сл. бу́ти, почува́ти себе́ і т. ін. У виграшному становищі. Сьогодні Жог не без підстав почував себе на коні (Я. Баш); Влучивши в зайця, мисливець почував себе на коні (З газети).

залі́зний (стале́вий) кінь. Трактор. Їде Олеся Кулик на тракторі, а за нею жінки правують залізними кіньми, вся ланка гуркотить (О. Ковінька).

хід коне́м. Дії або прийом, спрямовані на досягнення якоїсь мети без конфронтації, конфліктних ситуацій. [Вадим:] Як по прямій не можна вже ні кроку, нанось удар зиґзаґом, з тилу, з боку! Є хід конем! (О. Левада); — Льоня Шляхтич — це був твій хід конем. Ну, не вийшло. Нічого страшного (П. Загребельний); Продавець Мокій .. зробив такий хід конем: спакувавши залежані товари в ящики, він виїхав з ними вранці до лісу, а під вечір, буцімто з бази, приїхав з ними до крамниці (З газети).

хоч коне́м грай. 1. Досить великий, просторий і т. ін. — Добра хата, хоч конем грай! Не такому бовкунові, як дід Улас, вона личить; отже, хай і він попотовчеться. Він звик на просторі,— сказали одрадяни (Панас Мирний); Дивитесь зовні — хата незатишна, зате всередині велика, хоч конем грай (С. Чорнобривець).

2. де. Багато вільного місця десь; просторо. У дворі хоч конем грай (З журналу).

3. перев. зі сл. просто́рий. Уживається для підсилення супровідного слова; надто, дуже. Минуло літо, й новий дім аж засміявся. Стіни рублені, поміст високий, всередині просторий хоч конем грай (С. Чорнобривець).

4. перев. зі сл. мі́сця. Досить багато. В такому арештантському вагоні було місця — хоч конем грай (Перекл. С. Масляка).

як (мов, мо́вби і т. ін.) хто на сто ко́ней ви́садив кого. Хто-небудь перебуває у піднесеному настрої. Учителька радісними очима дивилася Оксані вслід. Верталася потім у клас, мовби її хто на сто коней висадив!.. (Олена  Пчілка).