кінчастий 1 значення
-1-
прикметник
[рідко]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кінча́стий | кінча́ста | кінча́сте | кінча́сті |
родовий | кінча́стого | кінча́стої | кінча́стого | кінча́стих |
давальний | кінча́стому | кінча́стій | кінча́стому | кінча́стим |
знахідний | кінча́стий | кінча́сту | кінча́сте | кінча́сті |
орудний | кінча́стим | кінча́стою | кінча́стим | кінча́стими |
місцевий | на/у кінча́стому, кінча́стім | на/у кінча́стій | на/у кінча́стому, кінча́стім | на/у кінча́стих |