кінчастий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кінча́стий кінча́ста кінча́сте кінча́сті
родовий кінча́стого кінча́стої кінча́стого кінча́стих
давальний кінча́стому кінча́стій кінча́стому кінча́стим
знахідний кінча́стий кінча́сту кінча́сте кінча́сті
орудний кінча́стим кінча́стою кінча́стим кінча́стими
місцевий на/у кінча́стому, кінча́стім на/у кінча́стій на/у кінча́стому, кінча́стім на/у кінча́стих

Словник синонімів

ГО́СТРИЙ (звужений на кінці), ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, КІНЧА́СТИЙрідше. Гострі стрімкі скелі стримлять над водою (І. Нечуй-Левицький); Із води висовують севрюги, мов мечі, загострені носи (І. Гончаренко); Вас оточують казково прекрасні гострокінцеві вежі соборів (з журналу); Татари були озброєні гостроконечними мечами (А. Хижняк); Виглянув місяць із хмари і показав його очам контури будинку з кінчастими вежами (І. Франко). - Пор. 1. шпиля́стий.