кільцюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | кільцюва́тися, кільцюва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | кільцюва́тиметься | кільцюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | кільцю́ється | кільцю́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| кільцю́ючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кільцюва́вся, кільцюва́всь | кільцюва́лися, кільцюва́лись |
| жін. р. | кільцюва́лася, кільцюва́лась | |
| сер. р. | кільцюва́лося, кільцюва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кільцюва́вшись | ||