кільцюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив кільцюва́тися, кільцюва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа кільцюва́тиметься кільцюва́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа кільцю́ється кільцю́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
кільцю́ючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кільцюва́вся, кільцюва́всь кільцюва́лися, кільцюва́лись
жін. р. кільцюва́лася, кільцюва́лась
сер. р. кільцюва́лося, кільцюва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
кільцюва́вшись