кра́пля в кра́плю; ка́пля в ка́плю, зі сл. схо́жий на кого, до кого; пі́ти, вда́тися у кого. Повністю, дуже. Ні його сила, ні його прості риси обличчя не передалися дітям — обоє, крапля у краплю, пішли в матір (М. Стельмах); У Василя три сини,— парубки, що маків цвіт. Здорові... капля в каплю у вітця вдалися (І. Франко). крапли́на в крапли́ну. Якби йому ще зняти зо три десятки років,— став би він краплина в краплину схожий на Боба (Є. Гуцало). кра́пелька в кра́пельку. Одного разу він наснився мені крапелька в крапельку схожим на дядька Ничипора (Н. Тихий).