КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКАрідше, КОХА́ННЯрозм., ЛЮ́БКАрозм., ЛЮ́БОНЬКАпестл., ЛЮ́БОЧКАпестл., СИМПА́ТІЯрозм., ПА́СІЯзаст., МИЛОДА́НКАзаст., СЕРДЕНЯ́фольк., СЕ́РДЕНЬКОфольк., СЕ́РДЕ́ЧКОфольк., СОЛОДЯ́ТКОфольк.,ЛА́ДАфольк.Це тільки в юності думається, що твоя кохана залишиться однаковою на все життя (М. Стельмах); Грай, дуда моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко... (К. Герасименко); Як жить на світі хороше, у парі йти з любимою! (І. Гончаренко); З колодниками гнали його по етапу, а за ним пішла і його любов - його дівчина (М. Стельмах); Земля назустріч йому кидала фіміамом туманів своїх і ніжно дихала, як засоромлена коханка (В. Винниченко); [Василь:] Он-он де те віконечко, ..там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний); - Кинув я наймитування. Домовилися з моєю любкою - засилаю сватів (Ю. Збанацький); Ми кохались не так, Як кохається всяк, - Я та любонька Аннабель-Ді (П. Грабовський); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); - Возьми, сину, нагайку-дротянку, Провчи, сину, свою милоданку (П. Чубинський); Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (П. Чубинський); Коли б мені новий човник Та новеє ще й веселечко - Сів би поїхав на той бережечок, Де дівчина, моє сердечко (пісня); - Введи у дім дружину собі, ладу (Л. Костенко).

КОХА́НИЙприкм. (якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, ЛЮ́БЛЕНИЙрозм.Жайсак певно говорив їй щось хороше, а втім, і найпростіші слова в устах коханої людини завжди бринять чарівною музикою... (З. Тулуб); - Вулкасю милий, уродливий! Мій друже вірний, справедливий! Чи дуже любиш ти мене? (І. Котляревський); Він стояв у садку під яблунею, вкритою білим цвітом, і говорив з любою дівчиною (М. Коцюбинський); В кіосці сидить Маруся Богуславка, найстарша й любима Юсуфова жінка (І. Нечуй-Левицький); Удова його люблена тоді вже звінчалася з якимсь шинкарем (Марко Вовчок).

КОХА́НИЙім. (чоловік, якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, КОХА́НЕЦЬрідше, КОХА́ННЯрозм., ЛЮБКО́розм., ЛЮ́БЧИКрозм., СИМПА́ТІЯрозм., ПА́СІЯзаст., МИЛОДА́Нзаст., СЕРДЕНЯ́фольк.,СЕ́РДЕНЬКОфольк., СЕ́РДЕ́ЧКОфольк., СОЛОДЯ́ТКОфольк., ЛА́ДОфольк.Вона покаже вам, що й зараз люди вміють кохати і з вірністю ждати коханих! (О. Гончар); Якщо зійде моя рута, Остануся тута, Прийде милий в мою хату Хазяїнувати (Т. Шевченко); - Не любий він мені, - кажу їм.. - Що ж вони? - Годі, кажуть, усе любого та милого дожидати (Панас Мирний); Нічогоне відповіла йому Зінька.. і пішла стежкою одна, пригнічена, ображена в кращих своїх почуттях, покинута любимим (А. Шиян); На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І. Франко); То була її любов, то був її любчик Павлусь (І. Нечуй-Левицький); Коли б я зозуленька, То б я крильця мала. Сіла б полетіла на чужую сторонку Шукать свого милодана (коломийка); - Повій, вітре, повій, буйний, Повій з того краю, Де живе моє серденько - Де милий витає (Л. Боровиковський); - А я би ся не здрімала, хоч би засвітало, Коби прийшло солодятко Та й защебетало (коломийка); - Не бійся, ладо моє, Нікуди я від тебе не піду (Д. Міщенко).

ПЕ́ЩЕНИЙ (якого дбайливо, з любов’ю доглядають, виховують), КО́ХАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ. Від дитинства звикла [Ядзя], що всі коло неї старалися угодити дрібним забаганкам пещеної дитини (Н. Кобринська); Е-е, славні мужчини. Такі кохані та плекані - хоч живими в рамку заводь (І. Рябокляч).

УЛЮ́БЛЕНИЙ (якого дуже люблять, дорогий і близький серцю), КОХА́НИЙ, УКО́ХАНИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, ЛЮ́БИЙ, ФАВОРИ́ТНИЙ. - Ти для мене тепер не лише улюблений поет, ти мені рідний, як батьківщина (З. Тулуб); Як тебе та не любити, мій коханий край! (В. Сосюра); Ганна!.. Колись його укоханий у мріях ідеал! (Б. Грінченко); Стрункими рядами рушили богунці повз любимого командира (О. Довженко); Здрастуй, місто, несказанно любе, Повне цвіту - теплого дощу! (Т. Масенко); Асесор з Реєнгом, як двоє ворогів, сперечку повели про фаворитних псів (М. Рильський).