КАРКА́С (металева або дерев’яна основа якоїсь речі, споруди, машини тощо), КІСТЯ́К, СКЕЛЕ́Т, КОРО́БКА (основа будівлі); О́СТОВ (внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін.); КО́РПУС (основа чи оболонка машини, механізму тощо). Прозорі каркаси майбутніх заводів - як величезні степові елінги на горизонті (Ю. Яновський); Дерев’яний каркас засолювального сараю, з якого зняли брезентове покриття, стояв сиротливо, біліючи тонкими кроквами (І. Багмут); Вони йшли поміж садків, у яких чорніли кістяки спалених хатів (Є. Гуцало); Видно було кілька обпалених війною коробок, біля них теж уже йшла робота, і весь Хрещатик скидався на дільницю якогось величезного будівництва (В. Собко); Громов надписує ящик своїми ініціалами. Таку ж позначку він робить і на остові свого верстата, що його допіру зняли з фундаменту (В. Кучер); Рухались також усі інші частини машини.., блискучі залізні дрюки то висувались наперед, то подавалися в глибину корпусу (І. Франко).

КОРО́БКА (невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, перев. з накривкою), ПУ́ДЛОдіал., ШАБАТУ́РАдіал.; ПУ́ШКАдіал. (металева, з пластмаси). Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Леся Українка); Високо, обіч фірмана, поставила [дядиха] великанське біле пудло: в нім було три капелюхи і бараболяник-плескач зверху (Г. Хоткевич); Це велика кругла шабатура, і в ній - торт (І. Микитенко); Входить Хоростіль, з клунком на плечах, у полотнянім плащі і брилі, через плечі перевішена пушка ботанічна (І. Франко).