-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив конвоюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   конвою́ймо
2 особа конвою́й конвою́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа конвоюва́тиму конвоюва́тимемо, конвоюва́тимем
2 особа конвоюва́тимеш конвоюва́тимете
3 особа конвоюва́тиме конвоюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа конвою́ю конвою́ємо, конвою́єм
2 особа конвою́єш конвою́єте
3 особа конвою́є конвою́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
конвою́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. конвоюва́в конвоюва́ли
жін. р. конвоюва́ла
сер. р. конвоюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
конвойо́ваний
Безособова форма
конвойо́вано
Дієприслівник
конвоюва́вши

Словник синонімів

I. ВАРТУВА́ТИбез додатка (бути на варті, здійснювати варту), ЧАТУВА́ТИ, КАРАУ́ЛИТИрозм.; КОНВОЮВА́ТИ (супроводжувати кого-, що-небудь конвоєм); ПІКЕТУВА́ТИ (перебуваючи в пікеті). Я стою на вокзальному пероні, вартую (П. Колесник); Удень і вночі на чотирьох вежах сторожа чатує (А. Хижняк); Грузинські князі і купці наймали козацькі загони конвоювати і захищати свої вітрильники (З. Тулуб).
СУПРОВО́ДЖУВАТИкого-що (іти, їхати разом з ким-, чим-небудь як супутник, як охоронець чи охорона і т. ін.), СУПРОВО́ДИТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ, ОПРОВА́ДЖУВАТИзаст.,ОПРОВОДЖА́ТИзаст.;ДОВО́ДИТИ (доставляти до певного місця); ВОДИ́ТИ, ХОДИ́ТИз ким (по різних місцях, показуючи щось); ПРОГУ́ЛЮВАТИ (водити на гуляння); ЕСКОРТУВА́ТИ (супроводжувати ескортом і взагалі супроводжувати); КОНВОЮВА́ТИ (охороняючи когось, щось). - Док.: провести́, опрова́дити, опрово́дити, довести́, прогуля́ти. Офіцери, що супроводжували Барклая, відстали (П. Кочура); Надька теж поїхала супроводити хворого до лікарні (О. Гончар); Він таки виконав свою обіцянку й довів мандрівників до свинцевого родовища (О. Донченко); Коли до них приїздили гості з Тули, Ігор охоче водив їх по Севастополю (В. Кучер); Ескортувати високого гостя; В цю ж мить поруч з дівчиною стали два красені-спортсмени з очевидним наміром ескортувати початкуючу лижницю (Я. Гримайло); Грузинські князі і купці наймали козацькі загони конвоювати і захищати свої вітрильники (З. Тулуб). - Пор. 1. вести́.