КАЛЮ́ЖА (заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною); БАРЛІ́Г (заглибина з гряззю); БАЮ́РА (велика, глибока заглибина, вибоїна); КОВБА́НЯ, КАЛАБА́НЯрозм.,КАЛАБА́ТИНАдіал.,БАКА́Йдіал.,КОВТЬО́БАдіал. (глибока вибоїна з водою, гряззю). Один пастушок наглядів калюжу під вербами. Ми побігли до тієї калюжки, пообмазувались чорною гряззю (І. Нечуй-Левицький); Валяється, як свиня в барлозі (М. Номис); Тонка плівка криги затягувала баюри у лісових хащах (Н. Рибак); Раптом на дорозі Іван побачив старого бойка, що загруз своїм возом у баюрі (П. Колесник); На дорогу з чийогось двору, хрюкаючи, направилась свиня, лягла в ковбаню (А. Шиян); Виходив [Гриць] перед хату.., ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п’ють, та й торкотів (Лесь Мартович); Одинока жаба вилізла з калабатини (М. Коцюбинський); А деякі шофери то й самі норовили грюкнути машиною в бакай коло своєї хати чи біля воріт куми (В. Кучер); А вже кабана то шукай де-небудь біля ковтьоби (Словник Б. Грінченка).

Я́МА (заглиблення в землі, на дні річки тощо), ГЛИ́БКАдіал.; ВИ́РВА (перев. від вибухів снарядів і т. ін.); КОВБА́НЯ (перев. з водою); ЧОРТОРИ́Й, ПРІ́РВАрідше (в річці, морі). Ішов, ішов дорогою, та і в яму впав; любив, любив хорошую, та й плюгаву взяв (прислів’я); Отут, ближче до призьби, темніє глибка, в якій літує качка (М. Стельмах); Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (В. Кучер); Тьмяне світло [ліхтарика] відбивалося на тихій поверхні калюжі. Жигай уже ось кілька років збирався засипати цю ковбаню (А. Шиян); Мчав [сом] .. до найдальших закутків свого царства, до найглибших чорториїв, до найтемніших вод (П. Загребельний); Ось уже недалеко прірва... Вирує в ній і піниться вода (А. Шиян).

КАЛЮ́ЖА (заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною); БАРЛІ́Г (заглибина з гряззю); БАЮ́РА (велика, глибока заглибина, вибоїна); КОВБА́НЯ, КАЛАБА́НЯрозм.,КАЛАБА́ТИНАдіал.,БАКА́Йдіал.,КОВТЬО́БАдіал. (глибока вибоїна з водою, гряззю). Один пастушок наглядів калюжу під вербами. Ми побігли до тієї калюжки, пообмазувались чорною гряззю (І. Нечуй-Левицький); Валяється, як свиня в барлозі (М. Номис); Тонка плівка криги затягувала баюри у лісових хащах (Н. Рибак); Раптом на дорозі Іван побачив старого бойка, що загруз своїм возом у баюрі (П. Колесник); На дорогу з чийогось двору, хрюкаючи, направилась свиня, лягла в ковбаню (А. Шиян); Виходив [Гриць] перед хату.., ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п’ють, та й торкотів (Лесь Мартович); Одинока жаба вилізла з калабатини (М. Коцюбинський); А деякі шофери то й самі норовили грюкнути машиною в бакай коло своєї хати чи біля воріт куми (В. Кучер); А вже кабана то шукай де-небудь біля ковтьоби (Словник Б. Грінченка).

Я́МА (заглиблення в землі, на дні річки тощо), ГЛИ́БКАдіал.; ВИ́РВА (перев. від вибухів снарядів і т. ін.); КОВБА́НЯ (перев. з водою); ЧОРТОРИ́Й, ПРІ́РВАрідше (в річці, морі). Ішов, ішов дорогою, та і в яму впав; любив, любив хорошую, та й плюгаву взяв (прислів’я); Отут, ближче до призьби, темніє глибка, в якій літує качка (М. Стельмах); Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (В. Кучер); Тьмяне світло [ліхтарика] відбивалося на тихій поверхні калюжі. Жигай уже ось кілька років збирався засипати цю ковбаню (А. Шиян); Мчав [сом] .. до найдальших закутків свого царства, до найглибших чорториїв, до найтемніших вод (П. Загребельний); Ось уже недалеко прірва... Вирує в ній і піниться вода (А. Шиян).