-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний клу́нок клу́нки
родовий клу́нка клу́нків
давальний клу́нку, клу́нкові клу́нкам
знахідний клу́нок клу́нки
орудний клу́нком клу́нками
місцевий на/у клу́нку, клу́нкові на/у клу́нках
кличний клу́нку* клу́нки*

Словник синонімів

ВУ́ЗОЛ (що-небудь, зав’язане у хустку, шматок полотна тощо), КЛУ́НОК, КЛУМА́К. Татари скочили на коні, прив’язуючи до сідел вузли награбованого (З. Тулуб); За прилавком [на базарі], обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (М. Чабанівський).
КЛУ́НОК (торба або невеликий мішок з чим-небудь, пристосовані для носіння їх за плечима), ОКЛУ́НОК, КЛУМА́К, ТЛУМА́Крозм.Чоловіки спочатку почали подавати клунки. Мар’ян взяв у дорогу три мішки: в одному було різне хатнє начиння, в другому - зерно, а в третьому, найменшому - одежа (М. Стельмах); Після врожаю Плахотку можна було іноді бачити з оклунком зерна у жигаївській пивниці, де він напивався (А. Шиян); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клумаків збіжжя нового урожаю (А. Іщук); Савчиха трохи тлумака не згубила - тяжкий такий (О. Маковей).