-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив кипі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   кипі́мо, кипі́м
2 особа кипи́ кипі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кипі́тиму кипі́тимемо, кипі́тимем
2 особа кипі́тимеш кипі́тимете
3 особа кипі́тиме кипі́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа киплю́ кипимо́, кипи́м
2 особа кипи́ш кипите́
3 особа кипи́ть кипля́ть
Активний дієприкметник
кипля́чий
Дієприслівник
киплячи́*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кипі́в кипі́ли
жін. р. кипі́ла
сер. р. кипі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
кипі́вши

Словник синонімів

ВАРИ́ТИСЯ (про їжу - набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ[ВКИПА́ТИ], МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ[ВПРІВА́ТИ], ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). - Док.: звари́тися, укипі́ти[вкипі́ти], упрі́ти[впрі́ти]. У пузатих горщиках варився борщ із гусятиною (О. Донченко); Риба кипіла в казані (І. Нечуй-Левицький); Поки в казанку пшоно вкипало, хлопець нашвидку в дорогу лагодився (В. Мисик); Ви в доброму настрої, спокійні - і борщ мліє на плиті (з журналу); І пріла каша в чорнім казані (А. Малишко); Польова каша завжди добра. Може, через те, що не в печі упріває, а серед вільного повітря (Панас Мирний).
ВИРУВА́ТИ (про воду, течію тощо - утворювати вир, коловерть), КЛЕКОТА́ТИ, КЛЕКОТІ́ТИ, КРУТИ́ТИ, КРУТИ́ТИСЯ, КИПІ́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУРЛИ́ТИ, ШУМУВА́ТИ, ГРА́ТИ, СТУГОНІ́ТИ, БУРУВА́ТИрідше,БУРУ́НИТИрідше,БУРУ́НИТИСЯрідше,ВУ́РДИТИСЯрідше,ЯВОРИ́ТИСЯрідше. Дощова вода [в рівчакові] вже не просто пливе, а вирує, реве, бурхаючи піною (Ю. Яновський); Ріка клекоче, кипить, піниться, б’є хвилею об вибілілий.. зарінок (І. Чендей); [Вітровий:] Там вир великий, крутить так, що ніхто не випливе (О. Корнійчук); Дніпро неспокійно нуртував і кидався в імлі (О. Довженко); Весною він [потік] бурлить і грає водою (Григорій Тютюнник); Грає море, грає синє море (А. Малишко); Цієї ночі вона [ріка Урал] особливо тужно стугоніла, розбуркана, розтривожена навальною облогою важкого громаддя хмар (Я. Баш); Позад пароплава, буруючи, відпливали.. ясно-сині хвилі (О. Досвітній); Внизу бурунить і вирує Єнісей (Ю. Збанацький); Вода буруниться під ними (А. Шиян); Ріка внизу, під насипом, горбилася й вурдилася білим кошлатим туманом (Ю. Смолич); Дунай, Дунай! Так ось який ти! .. Вирують темні глибини, явориться вода, як на підводному камінні... (О. Гончар). - Пор. 1. бушува́ти, 3. хвилюва́тися.
ВИРУВА́ТИ (про багатьох людей - бурхливо рухатися великою масою, виявляти збудження, неспокій швидкими рухами, криками тощо), КЛЕКОТА́ТИ, КЛЕКОТІ́ТИ, ШУМІ́ТИ, БУЯ́ТИ, КИПІ́ТИрідше,БУРУВА́ТИрідше.Дедалі дужче вирував натовп (І. Кириленко); Громада гомоніла, клекотіла, чулися жарти, регіт (Панас Мирний); Кількасотусна юрма шумить, як злива улітку (М. Коцюбинський); Навколо буяла юрба (З. Тулуб); Архієпископ підняв хрест, але людське море бурувало, кипіло (А. Хижняк).
ВИРУВА́ТИ (протікати, виявлятися на повну силу), БУЯ́ТИ, КИПІ́ТИ, ШУМІ́ТИ, ШУМУВА́ТИ. Страшно ввійти в розбите, зруйноване місто.., де так недавно вирувало і квітувало прекрасне життя (Ю. Смолич); За вікном буяла рання весна (М. Чабанівський); В аеропорту кипіло життя й серед ночі (Л. Дмитерко); Буйна молодість.. шуміла десь далеко-далеко від них (Ірина Вільде); З тобою для мене, Маріє, шумує життя золоте (В. Сосюра).
ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯпідсил.,РОЗПАЛЯ́ТИСЯпідсил.,ЗАПА́ЛЮВАТИСЯпідсил.,РОЗГАРЯЧА́ТИСЯпідсил.,РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯпідсил.,РОЗІГРІВА́ТИСЯпідсил.рідше,НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИСЯпідсил.,П’ЯНІ́ТИпідсил.,ХМЕЛІ́ТИпідсил.; ГАРЯЧИ́ТИСЯ, ГАРЯЧКУВА́ТИ, КИП’ЯТИ́ТИСЯ, КИПІ́ТИ, ПАЛА́ТИпідсил.,ПАЛЕНІ́ТИпідсил.,ПАЛИ́ТИСЯпідсил. рідше (перебувати в стані збудження). - Док.: збуди́тися, схвилюва́тися, розхвилюва́тися, розпали́тися, запали́тися, розгарячи́тися, розігрі́тися, наелектризува́тися, оп’яні́ти, сп’яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, розпалені́ти. Вони стали радитися, збуджуючись і запалюючись одне від одного (О. Гончар); Очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу, примушуючи його теж хвилюватися від незвіданого, але привабливого почуття (А. Шиян); Пустили наголоси: вибрали Чіпку. Далі, розгарячившись, вибрали Саєнка в губернські гласні (Панас Мирний); П’яніли дівчата, на нього глянувши, хоч він і не дивився на них (О. Ільченко); Енергійна русява Ніна Іванова гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (В. Собко); - Ваш Вовченко вважає, що кожна заплавна річка - болото. Він убиває наші річки, - паленів Бачура (М. Чабанівський). - Пор. нервува́тися, 1. хвилюва́тися.
КИПІ́ТИ (про рідину - випускати пару, шумувати, пінитися під час нагрівання), ВИРУВА́ТИ, КЛЕКОТІ́ТИ[КЛЕКОТА́ТИ]підсил.,КИП’ЯТИ́ТИСЯрозм.Кипить самовар (М. Коцюбинський); Було чути, як в сотах радіатора клекотіла, кип’ятилася вода (В. Логвиненко).

Словник фразеологізмів

аж кипи́ть. Відбувається, здійснюється і т. ін. дуже жваво, на повну силу. Ярмарок аж кипів. Вироюються і гомонять люди (Марко Вовчок); Скрізь аж кипить торгівля й купівля (І. Нечуй-Левицький).

[аж] гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т. ін. Виконується, здійснюється і т. ін. швидко й успішно. Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик); Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (О. Гончар); Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах).

[аж] гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т. ін. Виконується, здійснюється і т. ін. швидко й успішно. Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик); Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (О. Гончар); Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах).

все кипи́ть всере́дині в кого. Хто-небудь надзвичайно знервований, схвильований або обурений. Правда, Меланія стрималася, але червоні лапчасті плями на шиї свідчили про те, що всередині у неї все кипить (Ірина Вільде).

ки́пнем (ки́пенем) кипі́ти. 1. Здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю. А на безмежних ланах колгоспу-мільйонера “Нове життя” насправді кипнем киплять не вщухаючи найрізноманітніші роботи (Є. Кротович).

2. Вирувати, клекотіти. Вік короткий, треба жить! Хай гуде земля під нами й Січа кипенем кипить (Я. Щоголів).

кипи́ть (закипа́є) душа́ (се́рце) / закипі́ла (скипі́ла) душа́; скипі́ло (обкипі́ло) се́рце у кого, чия (чиє), від чого. 1. Хто-небудь перебуває в стані сильного нервового збудження, хвилювання. — Душа в мене кипить од безчесної гадки! Через якісь погані .. халупи хотять [хочуть] оддати на руїну осередок держави! (І. Нечуй-Левицький); Чи не вперше так за всі роки закипіла зібгана наймитська душа (М. Стельмах); Йосип мовчав, доки кипіло його серце, доки було мочі мовчати (Панас Мирний).

2. на кого—що, проти кого—чого і без додатка. Хто-небудь гнівається, сердиться на когось—щось, обурюється з приводу чогось. Йдемо в оперу. Наталка мовчить. Почуваю, що душа її аж до самого дна кипить на мене та на мою професію (Ю. Яновський); Закипала гнівом Маркова душа проти ситих і кровожадних… Не раз шкодував, що залишив рідну землю (І. Цюпа); — Я так і обімліла. Відьма ж вона, відьма! Скипіло моє серце (М. Коцюбинський).

[аж] гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т. ін. Виконується, здійснюється і т. ін. швидко й успішно. Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик); Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (О. Гончар); Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах).

кипи́ть (закипа́є) душа́ (се́рце) / закипі́ла (скипі́ла) душа́; скипі́ло (обкипі́ло) се́рце у кого, чия (чиє), від чого. 1. Хто-небудь перебуває в стані сильного нервового збудження, хвилювання. — Душа в мене кипить од безчесної гадки! Через якісь погані .. халупи хотять [хочуть] оддати на руїну осередок держави! (І. Нечуй-Левицький); Чи не вперше так за всі роки закипіла зібгана наймитська душа (М. Стельмах); Йосип мовчав, доки кипіло його серце, доки було мочі мовчати (Панас Мирний).

2. на кого—що, проти кого—чого і без додатка. Хто-небудь гнівається, сердиться на когось—щось, обурюється з приводу чогось. Йдемо в оперу. Наталка мовчить. Почуваю, що душа її аж до самого дна кипить на мене та на мою професію (Ю. Яновський); Закипала гнівом Маркова душа проти ситих і кровожадних… Не раз шкодував, що залишив рідну землю (І. Цюпа); — Я так і обімліла. Відьма ж вона, відьма! Скипіло моє серце (М. Коцюбинський).

[аж] гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т. ін. Виконується, здійснюється і т. ін. швидко й успішно. Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик); Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (О. Гончар); Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах).

кипи́ть як (мов, ні́би і т. ін.) у казані́. Відбувається сварка, велика суперечка і т. ін. Квасюк проганяв старих [наймичок] так саме, як вона [дружина] молодих. І через те в їх у хаті завсігди [завжди] кипіло як у казані (Б. Грінченко).

кипі́ти в рука́х перев. чиїх. Хто-небудь вправно, швидко і т. ін. виконує, здійснює щось. Баби мастили стіни, Семен пошивав покрівлю, — робота кипіла, горіла в руках (М. Коцюбинський); У неспокійного діда завжди знайдеться якась робота, усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах).

кипля́ть сльо́зи в (на) оча́х перев. чиїх. Хто-небудь готовий заплакати, близький до плачу. Закричала вона, стиснувши руки в кулачки і кусаючи губи. В очах її кипіли сльози (Григорій Тютюнник).

кипля́ть сльо́зи в (на) оча́х перев. чиїх. Хто-небудь готовий заплакати, близький до плачу. Закричала вона, стиснувши руки в кулачки і кусаючи губи. В очах її кипіли сльози (Григорій Тютюнник).

ки́пнем (ки́пенем) кипі́ти. 1. Здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю. А на безмежних ланах колгоспу-мільйонера “Нове життя” насправді кипнем киплять не вщухаючи найрізноманітніші роботи (Є. Кротович).

2. Вирувати, клекотіти. Вік короткий, треба жить! Хай гуде земля під нами й Січа кипенем кипить (Я. Щоголів).

кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т. ін.) / закипі́ла (завирува́ла) [у жи́лах (у скро́нях)] у кому, у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т. ін. Темної ночі припадали вони до синовніх могил.., кров закипала в благородних бідняцьких жилах (О. Довженко); Козак скажено крикнув [на мене] і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський); Темними ночами, туманними болотами та ярами пробиралися вони до Щорса .. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України, та так розповісти, щоб кров завирувала в нього [солдата] у скронях (О. Довженко).

кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т. ін.) / закипі́ла (завирува́ла) [у жи́лах (у скро́нях)] у кому, у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т. ін. Темної ночі припадали вони до синовніх могил.., кров закипала в благородних бідняцьких жилах (О. Довженко); Козак скажено крикнув [на мене] і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський); Темними ночами, туманними болотами та ярами пробиралися вони до Щорса .. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України, та так розповісти, щоб кров завирувала в нього [солдата] у скронях (О. Довженко).

кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т. ін.) / закипі́ла (завирува́ла) [у жи́лах (у скро́нях)] у кому, у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т. ін. Темної ночі припадали вони до синовніх могил.., кров закипала в благородних бідняцьких жилах (О. Довженко); Козак скажено крикнув [на мене] і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський); Темними ночами, туманними болотами та ярами пробиралися вони до Щорса .. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України, та так розповісти, щоб кров завирувала в нього [солдата] у скронях (О. Довженко).

на се́рці кипи́ть чиїм, у кого. Хто-небудь хвилюється, переживає і т. ін. Я умію більше мовчати, у собі гнітити, ніж розказувати перед людьми. Що їм до того, — що на моїм серці кипить? (Панас Мирний).

при́страсті спала́хують (розпа́люються, кипля́ть і т. ін.навколо чого і без додатка. Збудження, піднесення, захоплення чимсь і т. ін. зростає, може досягти великого напруження. Сенько був із тих людей, у яких пристрасті спалахували скоро (І. Франко); Хома бачив, що розпалюються пристрасті, і не знав, як угамувати їх (З. Тулуб); Майже протягом року кипіли пристрасті навколо проблеми, яку порушив “Вечірній Київ”,— привілеї для номенклатурних працівників (З газети).

як (мов, ні́би і т. ін.) в окро́пі кипи́ть. Інтенсивно, жваво, енергійно виконується яка-небудь робота, здійснюється якась справа і т. ін. День у день тобі як в окропі кипить. Полагодив [Чіпка] хату, давай погріб обчищати (Панас Мирний).