кипінь 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду
(окріп) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ки́пінь  
родовий ки́пеню  
давальний ки́пеню, ки́пеневі  
знахідний ки́пінь  
орудний ки́пенем  
місцевий на/у ки́пені, ки́пеню  
кличний ки́пеню*  

Словник синонімів

ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП’ЯТО́К, КИ́ПІНЬ[КИ́ПЕНЬ]розм., ВАРрозм.,КИП’Я́Чрозм. рідко.На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип’ятком (І. Нечуй-Левицький); Кипнем її.. спарив (Словник Б. Грінченка); З мурів полилися вар і смола, посипалося каміння (З. Тулуб); Санька саме парила кип’ячем бідони (К. Гордієнко).

Словник фразеологізмів

ки́пнем (ки́пенем) кипі́ти. 1. Здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю. А на безмежних ланах колгоспу-мільйонера “Нове життя” насправді кипнем киплять не вщухаючи найрізноманітніші роботи (Є. Кротович).

2. Вирувати, клекотіти. Вік короткий, треба жить! Хай гуде земля під нами й Січа кипенем кипить (Я. Щоголів).