НАПРУ́ЖЕННЯ (стан посиленої, інтенсивної діяльності кого-, чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, КИПІ́ННЯпідсил.поет.,ГАРЯ́ЧКАпідсил.розм.Великі поети, художники народжуються в часи найбільших історичних змагань і напруження сил народу (О. Корнійчук); В трудовому чабанському сезоні стрижіння - це робота найвищої напруги (О. Гончар); Щодня якась поквапна напруженість, спішність, невідкладність (І. Ле); У змаганні, у кипінні Шахтарів лунає крок (С. Крижанівський); Почалася справжня будівнича гарячка (І. Ле).

ПРИ́СТРАСТЬ (сильне, нестримне у своєму вияві почуття), ПАЛ, ГОРІ́ННЯ, ЖАР, ЖАГА́, ВОГО́НЬ, ПОЖЕ́ЖА, КИПІ́ННЯ, ЗАГА́РАдіал.Коли юрби всідали, стояв на дворі й на сходах лемент і ще тримався перші хвилини й у вагоні. А потім наставала тиша. Пристрасті гасли, голоси притихали до шепоту (І. Багряний); Денис говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням, що молода дівчина і стривожилась, і трохи злякалась (І. Нечуй-Левицький); Перше кохання, перше горіння, В кожного в серці ти є... Я із нетлінного виклав каміння Перше кохання своє (М. Нагнибіда); Ехо, німфа безсонна, блукала по луках Пенея. Феб, як побачив її, жаром до неї зайнявсь (переклад М. Зерова); Велику жагу він мав до того вчення, та що вдієш? (Панас Мирний); [Кречет:] Не знаєш ти про мої безсонні ночі... Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми... (О. Корнійчук); Здивований вчений ніяк не міг зрозуміти, як це з такої дослідницької, зовсім наукової доповіді спалахнула така пожежа пристрастей (Д. Бузько); Він хотів був цьому панові сказати ще щось, але промовчав, лиховісно тамуючи кипіння гніву (О. Ільченко); Корнієвич притиснув руку дівчини до уст так міцно, з такою загарою (Олена Пчілка).