-1-
іменник чоловічого роду
(окріп)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний кип’ято́к  
родовий кип’ятку́  
давальний кип’ятку́, кип’ятко́ві  
знахідний кип’ято́к  
орудний кип’ятко́м  
місцевий на/у кип’ятку́  
кличний кип’ятку́*  

Словник синонімів

ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП’ЯТО́К, КИ́ПІНЬ[КИ́ПЕНЬ]розм., ВАРрозм.,КИП’Я́Чрозм. рідко.На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип’ятком (І. Нечуй-Левицький); Кипнем її.. спарив (Словник Б. Грінченка); З мурів полилися вар і смола, посипалося каміння (З. Тулуб); Санька саме парила кип’ячем бідони (К. Гордієнко).