-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив кип’яти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   кип’яті́мо, кип’яті́м
2 особа кип’яти́ кип’яті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кип’яти́тиму кип’яти́тимемо, кип’яти́тимем
2 особа кип’яти́тимеш кип’яти́тимете
3 особа кип’яти́тиме кип’яти́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа кип’ячу́ кип’ятимо́, кип’яти́м
2 особа кип’яти́ш кип’ятите́
3 особа кип’яти́ть кип’ятя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
кип’ятячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кип’яти́в кип’яти́ли
жін. р. кип’яти́ла
сер. р. кип’яти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
кип’яче́ний
Безособова форма
кип’яче́но
Дієприслівник
кип’яти́вши

Словник синонімів

КИП’ЯТИ́ТИ (нагрівати рідину, доводити її до кипіння); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ[ПРА́ЖИТИ] (тривалий час, на малому жару - молоко, вершки). - Док.: скип’яти́ти, закип’яти́ти, прокип’яти́ти, спря́жити[спра́жити]. Олію, дьоготь кип’ятили (І. Котляревський); Заходилась прягти молоко (І. Нечуй-Левицький).