БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙрідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙрідше, БУ́ЙНИЙпоет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙрідше, РОЗБУЯ́ЛИЙрідше,ЗБУНТО́ВАНИЙпідсил. поет.; КИПУ́ЧИЙ (який піниться, шумує); ВИРУ́ЮЧИЙ, НУРТУ́ЮЧИЙ, КЛЕКІТЛИ́ВИЙ[КЛЕКОТЛИ́ВИЙ], КЛЕКІТНИ́Йрідше (про воду - яка вирує, клекоче). Прекрасний Каспій, що в бурхливе лоно Приймає Терек бистрий, та Куру, І Волгу повноводу (М. Рильський); Швиряли хвилі бурні На всі краї... Вставали думи журні Нудьги - змії (П. Грабовський); Ти [зоря] се була, що вставала вогнем опівночі, Шлях прокладала ясний через темне, бурливеє море (Леся Українка); Буремні вали підхопили Галери і кинули в море (М. Нагнибіда); Сильне море! Зберися на силі!.. Розжени свої буйнії хвилі (Леся Українка); Синіломарево хребтів, як хвилі збуреної річки (Д. Луценко); "Сибіряк" стрімголов злітав на гребені вируючих бурунів, заривався в клекочучу безодню розбурханого моря (О. Донченко); Вона вже бачила його десь на океанських просторах, серед апаратури в радіорубці, серед розбушованих хвиль, що б’ють аж на верхні палуби, бризками стріляють в ілюмінатор (О. Гончар); Катунь гримуча, все тобі замало розгону, волі: на твоїй путі, що повставало, то покірно впало, скорилося збунтованій воді (І. Гончаренко); Вода шуміла й билась між камінням білими кипучими хвилями (І. Нечуй-Левицький); - Вперед! Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш (П. Загребельний). - Пор. 1. бу́ряний, 1. шале́ний.

БУРХЛИ́ВИЙ (про час, життя і т. ін. - сповнений різноманітних і неспокійних подій, переживань і т. ін.), БУ́РНИЙрідше, БУРЛИ́ВИЙрідше, ШУ́МНИЙ, БУРЕ́МНИЙ, БУ́РЯНИЙ, КИПУ́ЧИЙ, ПОЛУМ’Я́НИЙпоет. (ужив. при піднесено-позитивній характеристиці явища). Захотілось бурхливого життя. Мене вже давно тягло повчителювати в робітничих центрах (С. Васильченко); [Ярослав:] І мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурні дні (І. Кочерга); Бурливий 1848 рік багато людей, особливо горячих [гарячих] уже з природи, кинув у таку ненастанну горячку [гарячку] (І. Франко); Не вспів я придивитись до живого й шумного шахтарського життя навкруги себе, як мене разом із двома другими вчителями заарештовано й посаджено в Бахмутську тюрму (С. Васильченко); І урочистий голос чистий Мене в буремні дні несе (М. Нагнибіда); Розгорталися буряні події (О. Донченко); Мені приносить слово запальне Наснажене кипуче сьогодення (Д. Луценко); Пролинуло й третє полум’яне літо. Україна палала від Дону до Дніпра (О. Довженко). - Пор. 1. неспокі́йний.

НАПРУ́ЖЕНИЙ (який відбувається, здійснюється, триває з неослабним напруженням), НАПРУ́ГИЙпоет.;ІНТЕНСИ́ВНИЙ, ЗАВЗЯ́ТИЙ, БУРХЛИ́ВИЙпідсил.,ГАРЯ́ЧИЙпідсил.,КИПУ́ЧИЙпідсил.,НАТУ́ЖНИЙрозм. (про роботу, діяльність і т. ін.). Вона спинила на ньому уважний погляд, за яким він відчув напружене внутрішнє життя (С. Журахович); Це яре буяння води по яругах Ярує, яриться в яріннях напругих (Л. Первомайський); При такій інтенсивній праці треба добре їсти (М. Коцюбинський); Місяців зо два тривало завзяте змагання між ними (А. Головко); А виріс [композитор Сметана] - і почав їх [пражан] надаряти.. Натхнення невсипущого дарами, Перлинами, що виростило море Труда й шукань, бурхливих, як душа (М. Рильський); За гарячою роботою в полі не було часу сваритись (І. Нечуй-Левицький); Настигає кипуча праця, настигає косовиця (Ганна Барвінок). - Пор. 2. наполе́гливий, поси́лений.

ПРИ́СТРАСНИЙ (про почуття та їх вираження - нестримний у своєму вияві, дуже сильний), ПАЛКИ́Й, ГАРЯ́ЧИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПОЛУМ’Я́НИЙ, ПОЛУМ’ЯНИСТИЙрідше,ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ЖАРКИ́Й, КИПУ́ЧИЙ, ПАТЕТИЧНИЙперев. книжн.,ЖАГЛИ́ВИЙпоет.;СПРА́ГЛИЙперев. поет. (сповнений сильного почуття, пристрасті). Діти сиділи біля вікон штабного вагона і з пристрасним азартом чекали на наступний постріл (П. Панч); Гей, куди ж подівались так швидко вони, Палкі пориви, мрії юнацькі, Найпевніші либонь вільних днів звістуни? (П. Грабовський); Лице, хоч змучене, проте має в собі привабливість, в погляді сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); Це дідусь, напевне, своїми розповідями заронив в її серце таку жагучу цікавість (А. Хижняк); Я вас всіх привітаю за дружбу, за сміх і за те, що відвага в серцях не погасла, ясна й полум’яна (С. Голованівський); Полум’янистий погляд темно-зелених очей спиняється на гарматах (Н. Рибак); Він зрозумів, що кохає, навіки кохає оцю дівчину, що його страшна вогненна сила передавалася і їй (М. Чабанівський); Щербатюк широкими, різкими кроками ходив по кабінету і короткими, гнівними вигуками викидав з грудей своє кипуче, невгамоване обурення (І. Рябокляч); Поцілунки палахтять жагливі... Що було дорожче на землі? (переклад М. Лукаша); Засміялась Вутанька і ще міцніш пригорнула сина до себе, осипаючи його спраглими гарячими поцілунками (О. Гончар). - Пор. 4. бурхли́вий.

ПРИ́СТРАСНИЙ (про людину - здатний на сильні почуття; який відверто виявляє сильні почуття, не приховує їх), ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, ПАЛКИ́Й, ФАНАТИ́ЧНИЙ, ГАРЯЧИЙ, ПОЛУМ’ЯНИЙ, ПОЛУМ’ЯНИ́СТИЙрідше, ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, КИПУ́ЧИЙ, РЕТИ́ВИЙ фольк., ЗАПА́ЛЕНИЙдіал.,ПРИЛЮ́БНИЙдіал.У навчанні і в роботі Серга був пристрасний і темпераментний до краю (О. Гончар); Він був чоловік поважний і ходив усе понурою, а серцем був палкий навіки (Марко Вовчок); Полум’яний борець.. Руставелі ставить над усе людський розум (О. Корнійчук); Молода поезія ..від вогненного О. Довженка взяла його вибухову пристрасть думки (з журналу); Гнат мені подобався: розсудливий і зовні спокійний, а в душі заповзятливий, кипучий (Я. Гримайло); Моє серце ретивеє Печалі не знає (П. Чубинський); Аж прийшов Лессінг - запалена голова, і крикнув: "Все брехня!.. У нас нема літератури!" (І. Франко).