-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кипу́чий кипу́ча кипу́че кипу́чі
родовий кипу́чого кипу́чої кипу́чого кипу́чих
давальний кипу́чому кипу́чій кипу́чому кипу́чим
знахідний кипу́чий, кипу́чого кипу́чу кипу́че кипу́чі, кипу́чих
орудний кипу́чим кипу́чою кипу́чим кипу́чими
місцевий на/у кипу́чому, кипу́чім на/у кипу́чій на/у кипу́чому, кипу́чім на/у кипу́чих

Словник синонімів

БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙрідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙрідше, БУ́ЙНИЙпоет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙрідше, РОЗБУЯ́ЛИЙрідше,ЗБУНТО́ВАНИЙпідсил. поет.; КИПУ́ЧИЙ (який піниться, шумує); ВИРУ́ЮЧИЙ, НУРТУ́ЮЧИЙ, КЛЕКІТЛИ́ВИЙ[КЛЕКОТЛИ́ВИЙ], КЛЕКІТНИ́Йрідше (про воду - яка вирує, клекоче). Прекрасний Каспій, що в бурхливе лоно Приймає Терек бистрий, та Куру, І Волгу повноводу (М. Рильський); Швиряли хвилі бурні На всі краї... Вставали думи журні Нудьги - змії (П. Грабовський); Ти [зоря] се була, що вставала вогнем опівночі, Шлях прокладала ясний через темне, бурливеє море (Леся Українка); Буремні вали підхопили Галери і кинули в море (М. Нагнибіда); Сильне море! Зберися на силі!.. Розжени свої буйнії хвилі (Леся Українка); Синіломарево хребтів, як хвилі збуреної річки (Д. Луценко); "Сибіряк" стрімголов злітав на гребені вируючих бурунів, заривався в клекочучу безодню розбурханого моря (О. Донченко); Вона вже бачила його десь на океанських просторах, серед апаратури в радіорубці, серед розбушованих хвиль, що б’ють аж на верхні палуби, бризками стріляють в ілюмінатор (О. Гончар); Катунь гримуча, все тобі замало розгону, волі: на твоїй путі, що повставало, то покірно впало, скорилося збунтованій воді (І. Гончаренко); Вода шуміла й билась між камінням білими кипучими хвилями (І. Нечуй-Левицький); - Вперед! Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш (П. Загребельний). - Пор. 1. бу́ряний, 1. шале́ний.
БУРХЛИ́ВИЙ (про час, життя і т. ін. - сповнений різноманітних і неспокійних подій, переживань і т. ін.), БУ́РНИЙрідше, БУРЛИ́ВИЙрідше, ШУ́МНИЙ, БУРЕ́МНИЙ, БУ́РЯНИЙ, КИПУ́ЧИЙ, ПОЛУМ’Я́НИЙпоет. (ужив. при піднесено-позитивній характеристиці явища). Захотілось бурхливого життя. Мене вже давно тягло повчителювати в робітничих центрах (С. Васильченко); [Ярослав:] І мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурні дні (І. Кочерга); Бурливий 1848 рік багато людей, особливо горячих [гарячих] уже з природи, кинув у таку ненастанну горячку [гарячку] (І. Франко); Не вспів я придивитись до живого й шумного шахтарського життя навкруги себе, як мене разом із двома другими вчителями заарештовано й посаджено в Бахмутську тюрму (С. Васильченко); І урочистий голос чистий Мене в буремні дні несе (М. Нагнибіда); Розгорталися буряні події (О. Донченко); Мені приносить слово запальне Наснажене кипуче сьогодення (Д. Луценко); Пролинуло й третє полум’яне літо. Україна палала від Дону до Дніпра (О. Довженко). - Пор. 1. неспокі́йний.
НАПРУ́ЖЕНИЙ (який відбувається, здійснюється, триває з неослабним напруженням), НАПРУ́ГИЙпоет.;ІНТЕНСИ́ВНИЙ, ЗАВЗЯ́ТИЙ, БУРХЛИ́ВИЙпідсил.,ГАРЯ́ЧИЙпідсил.,КИПУ́ЧИЙпідсил.,НАТУ́ЖНИЙрозм. (про роботу, діяльність і т. ін.). Вона спинила на ньому уважний погляд, за яким він відчув напружене внутрішнє життя (С. Журахович); Це яре буяння води по яругах Ярує, яриться в яріннях напругих (Л. Первомайський); При такій інтенсивній праці треба добре їсти (М. Коцюбинський); Місяців зо два тривало завзяте змагання між ними (А. Головко); А виріс [композитор Сметана] - і почав їх [пражан] надаряти.. Натхнення невсипущого дарами, Перлинами, що виростило море Труда й шукань, бурхливих, як душа (М. Рильський); За гарячою роботою в полі не було часу сваритись (І. Нечуй-Левицький); Настигає кипуча праця, настигає косовиця (Ганна Барвінок). - Пор. 2. наполе́гливий, поси́лений.
ПРИ́СТРАСНИЙ (про почуття та їх вираження - нестримний у своєму вияві, дуже сильний), ПАЛКИ́Й, ГАРЯ́ЧИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПОЛУМ’Я́НИЙ, ПОЛУМ’ЯНИСТИЙрідше,ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ЖАРКИ́Й, КИПУ́ЧИЙ, ПАТЕТИЧНИЙперев. книжн.,ЖАГЛИ́ВИЙпоет.;СПРА́ГЛИЙперев. поет. (сповнений сильного почуття, пристрасті). Діти сиділи біля вікон штабного вагона і з пристрасним азартом чекали на наступний постріл (П. Панч); Гей, куди ж подівались так швидко вони, Палкі пориви, мрії юнацькі, Найпевніші либонь вільних днів звістуни? (П. Грабовський); Лице, хоч змучене, проте має в собі привабливість, в погляді сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); Це дідусь, напевне, своїми розповідями заронив в її серце таку жагучу цікавість (А. Хижняк); Я вас всіх привітаю за дружбу, за сміх і за те, що відвага в серцях не погасла, ясна й полум’яна (С. Голованівський); Полум’янистий погляд темно-зелених очей спиняється на гарматах (Н. Рибак); Він зрозумів, що кохає, навіки кохає оцю дівчину, що його страшна вогненна сила передавалася і їй (М. Чабанівський); Щербатюк широкими, різкими кроками ходив по кабінету і короткими, гнівними вигуками викидав з грудей своє кипуче, невгамоване обурення (І. Рябокляч); Поцілунки палахтять жагливі... Що було дорожче на землі? (переклад М. Лукаша); Засміялась Вутанька і ще міцніш пригорнула сина до себе, осипаючи його спраглими гарячими поцілунками (О. Гончар). - Пор. 4. бурхли́вий.
ПРИ́СТРАСНИЙ (про людину - здатний на сильні почуття; який відверто виявляє сильні почуття, не приховує їх), ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, ПАЛКИ́Й, ФАНАТИ́ЧНИЙ, ГАРЯЧИЙ, ПОЛУМ’ЯНИЙ, ПОЛУМ’ЯНИ́СТИЙрідше, ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, КИПУ́ЧИЙ, РЕТИ́ВИЙ фольк., ЗАПА́ЛЕНИЙдіал.,ПРИЛЮ́БНИЙдіал.У навчанні і в роботі Серга був пристрасний і темпераментний до краю (О. Гончар); Він був чоловік поважний і ходив усе понурою, а серцем був палкий навіки (Марко Вовчок); Полум’яний борець.. Руставелі ставить над усе людський розум (О. Корнійчук); Молода поезія ..від вогненного О. Довженка взяла його вибухову пристрасть думки (з журналу); Гнат мені подобався: розсудливий і зовні спокійний, а в душі заповзятливий, кипучий (Я. Гримайло); Моє серце ретивеє Печалі не знає (П. Чубинський); Аж прийшов Лессінг - запалена голова, і крикнув: "Все брехня!.. У нас нема літератури!" (І. Франко).