КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ[КОЦЬ]розм. (ворсовий пристрижений однобічний); ЛІ́ЖНИК (кустарний); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини). Долівка в наметі була застелена дорогими турецькими килимами (І. Нечуй-Левицький); Зелена була та левада, мов килим, та ще й рясно квітками укрита (І. Кащенко); Лави і над ними стіни були вкриті коцом (О. Стороженко); Господиня дала їм важкий, збитий з вовни ліжник (О. Гончар); Біля стіни стояло ліжко.., над ліжком на стіні барвиста плахта (О. Бойченко).