-1-
іменник чоловічого роду, істота
(кидальник)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний киді́й кидії́
родовий кидія́ кидії́в
давальний кидіє́ві, кидію́ кидія́м
знахідний кидія́ кидії́в
орудний кидіє́м кидія́ми
місцевий на/у кидіє́ві, кидії́, кидію́ на/у кидія́х
кличний киді́ю кидії́

Словник синонімів

КИ́ДАЛЬНИК (робітник, що подає снопи), КИДІ́Й, БАРАБА́НЩИК (робітник, що подає снопи в барабан молотарки). Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику.. і мій кидальнику! (Словник Б. Грінченка); - Дівчата! Дивіться, якого вам кидія привів! Тепер уже не буде угайки за снопами (Л. Яновська); Хлопчик подавав із стіжка снопи на машину дівчині, яка шпурляла їх у руки барабанщикові (Ю. Яновський).