-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | киді́й | кидії́ |
| родовий | кидія́ | кидії́в |
| давальний | кидіє́ві, кидію́ | кидія́м |
| знахідний | кидія́ | кидії́в |
| орудний | кидіє́м | кидія́ми |
| місцевий | на/у кидіє́ві, кидії́, кидію́ | на/у кидія́х |
| кличний | киді́ю | кидії́ |
Словник синонімів
КИ́ДАЛЬНИК (робітник, що подає снопи), КИДІ́Й, БАРАБА́НЩИК (робітник, що подає снопи в барабан молотарки). Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику.. і мій кидальнику! (Словник Б. Грінченка); - Дівчата! Дивіться, якого вам кидія привів! Тепер уже не буде угайки за снопами (Л. Яновська); Хлопчик подавав із стіжка снопи на машину дівчині, яка шпурляла їх у руки барабанщикові (Ю. Яновський).