-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ки́дальник ки́дальники
родовий ки́дальника ки́дальників
давальний ки́дальникові, ки́дальнику ки́дальникам
знахідний ки́дальника ки́дальників
орудний ки́дальником ки́дальниками
місцевий на/у ки́дальникові, ки́дальнику на/у ки́дальниках
кличний ки́дальнику ки́дальники

Словник синонімів

КИ́ДАЛЬНИК (робітник, що подає снопи), КИДІ́Й, БАРАБА́НЩИК (робітник, що подає снопи в барабан молотарки). Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику.. і мій кидальнику! (Словник Б. Грінченка); - Дівчата! Дивіться, якого вам кидія привів! Тепер уже не буде угайки за снопами (Л. Яновська); Хлопчик подавав із стіжка снопи на машину дівчині, яка шпурляла їх у руки барабанщикові (Ю. Яновський).