киватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | кива́тися, кива́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | кива́ймося, кива́ймось | |
| 2 особа | кива́йся, кива́йсь | кива́йтеся, кива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кива́тимуся, кива́тимусь | кива́тимемося, кива́тимемось, кива́тимемся |
| 2 особа | кива́тимешся | кива́тиметеся, кива́тиметесь |
| 3 особа | кива́тиметься | кива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кива́юся, кива́юсь | кива́ємося, кива́ємось, кива́ємся |
| 2 особа | кива́єшся | кива́єтеся, кива́єтесь |
| 3 особа | кива́ється | кива́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| кива́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кива́вся, кива́всь | кива́лися, кива́лись |
| жін. р. | кива́лася, кива́лась | |
| сер. р. | кива́лося, кива́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кива́вшись | ||