-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний керівни́к керівники́
родовий керівника́ керівникі́в
давальний керівнико́ві, керівнику́ керівника́м
знахідний керівника́ керівникі́в
орудний керівнико́м керівника́ми
місцевий на/у керівнико́ві, керівнику́ на/у керівника́х
кличний керівнику́ керівники́

Словник синонімів

ЗАВІ́ДУВАЧчого (той, хто завідує, керує чим-небудь), ЗАВІ́ДУЮЧИЙчим, рідше, ЗАВрозм., ЗАВІ́ДАТЕЛЬдіал.Потім з’явився Марко Бовкун, завідувач лабораторії міської лікарні (В. Собко); Його кликав у Сухумі дядько, обіцяючи влаштувати завідуючим фотоательє (О. Донченко); Потім за рік її [Софійку] поставлено на зава дитколектора, й їй тепер уже не здалося це чимось дивним (Л. Смілянський); А ось одного разу старшина привіз із собою не саму комісію, а ще й Юхима Івановича, завідателя міністерської двокласної школи (І. Микитенко). - Пор. керівни́к.
КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯрозм.,ПРОВОДА́Ррозм.,ПРОВІ́ДЕЦЬрозм.,ОРУДА́Рзаст.,ОРУ́ДНИКзаст., МЕ́НТОРзаст.;ГОЛОВА́, ГЛАВА́уроч. (перев. особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу або справу, захід тощо); ДИРЕ́КТОР (на підприємстві, в установі, закладі тощо); ПРАВИ́ТЕЛЬзаст. (у канцелярії). Керівник експедиції; Керівник наукових робіт; Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Б. Грінченко); Голова (глава) фірми; Особливо неприємно, коли директор школи викликає матір і скаржиться їй на мене (Л. Смілянський); Таня застругала останній олівець, згорнула з столу в папірець стружки, взяла стаканчик з олівцями (Кулик любив різнокольорові олівці) і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Був тут судовий слідчий Чорнокнижний і старший помічник правителя канцелярії губернатора пан Воронець (М. Стельмах). - Пор. нача́льник.
НАЧА́ЛЬНИК (службова особа, що очолює що-небудь, завідує чимось), НАЧА́ЛЬСТВОрозм.,часто жарт.-ірон. або зневажл.,ПРИНЦИПА́Лзаст., ірон.,ЗВЕ́РХНИКдіал.;ПАТРО́Н, ШЕФ, БОС (керівник фірми, підприємства, установи, відділу тощо; керівник узагалі - часто вжив. як жарт.-ірон.). Начальник станції; Начальник військового училища; З п’яних очей він уявляв себе графом, великим начальником (М. Коцюбинський); - Хіба ти не знаєш, якого родича маю?.. Та він у мене знаєш хто? ..Начальство (А. Шиян); Таня застругала останній олівець.. і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Я був тільки гід та тлумач.. В мої обов’язки входило лише виконувати доручення моїх патронів (Ю. Смолич); На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (О. Гончар). - Пор. керівни́к.