керуючий 2 значення
-1-
прикметник
(той, що здійснює керування)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | керу́ючий | керу́юча | керу́юче | керу́ючі |
родовий | керу́ючого | керу́ючої | керу́ючого | керу́ючих |
давальний | керу́ючому | керу́ючій | керу́ючому | керу́ючим |
знахідний | керу́ючий, керу́ючого | керу́ючу | керу́юче | керу́ючі, керу́ючих |
орудний | керу́ючим | керу́ючою | керу́ючим | керу́ючими |
місцевий | на/у керу́ючому, керу́ючім | на/у керу́ючій | на/у керу́ючому, керу́ючім | на/у керу́ючих |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(керівник)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | керу́ючий | керу́юча | керу́юче | керу́ючі |
родовий | керу́ючого | керу́ючої | керу́ючого | керу́ючих |
давальний | керу́ючому | керу́ючій | керу́ючому | керу́ючим |
знахідний | керу́ючий, керу́ючого | керу́ючу | керу́юче | керу́ючі, керу́ючих |
орудний | керу́ючим | керу́ючою | керу́ючим | керу́ючими |
місцевий | на/у керу́ючому, керу́ючім | на/у керу́ючій | на/у керу́ючому, керу́ючім | на/у керу́ючих |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | керу́ючий | керу́ючі |
родовий | керу́ючого | керу́ючих |
давальний | керу́ючому | керу́ючим |
знахідний | керу́ючого | керу́ючих |
орудний | керу́ючим | керу́ючими |
місцевий | на/у керу́ючому, керу́ючім | на/у керу́ючих |
кличний | керу́ючий | керу́ючі |